chrome firefox opera safari iexplorer

Життя після смерті стало можливим в Інтернеті

23 березня 2012 о 10:06

Інтернет-безсмертя, як новий вид людської пам'яті шириться Україною. Із віртуальними померлими друзі розмовляють на сторінках, поповнюють фотоколекції і сумують.

Як повідомляє ТСН, інтернет-анкет, чиї власники більше ніколи не зможуть бути онлайн, щороку стає більше.

Раніше ті, хто сумували за померлими, приходили на цвинтар, а сьогодні у людей з'явився новий шанс на життя після смерті. Сторінки людей, які вони створили коли були ще живі, після смерті власників продовжують жити.

Популярний український телеведучий Ігор Пелих востаннє написав свої думки на сторінці три роки тому, незадовго до того як розбився на дорозі. Проте і досі на цій сторінці він отримує листи і вітання із днем народження.

Рідні віртуальному життю Пелиха навіть радіють, це народна пам'ять. Він тут посміхається на нових фото, у нього з'явились нові друзі і щоразу можна прочитати щось цікаве із його думок за життя.

Загиблий кіноактор Влад Галкін теж бє рекорди із активності в інтернеті. Йому зізнаються в коханні і шлють захоплення.

Психолог Інституту соціальної психології Вікторія Меленко нагадує, що таке спілкування — це ілюзія життя. Люди, які не вміють прощатись із померлими, ризикують не усвідомити смерть і застрянути у віртуальному світі. Явище безсмертя в інтернеті набуває розмаху в Україні та світі. Найчастіше віртуальні життєписи померлих перетворюються на книги співчуття чи сторінки пам'яті.

Так, нині нове життя і мільйони нових друзів отримали в інтернеті життєписи співачки Вітні Х'юстон та засновника Apple Стіва Джобса. Вони тут і далі діляться досвідом і захоплюють співом.

Розділи: Суспільство

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути