chrome firefox opera safari iexplorer

Влада хоче ліквідувати Червону книгу України

27 квітня 2012 о 08:55

Депутати пропонують ліквідувати усі місцеві екологічні управління, а також комісію з Червоної книги, повідомляє ТСН. 

Науковці прогнозують, що в разі прийняття запропонованого регіоналом Юрієм Мірошниченком закону, Червона книга України може зникнути, а з нею і всі рідкісні тварини.

Тушканчика в Україні вже вдень з вогнем не знайти, все рідше трапляються лосі і косулі. А тут ще й екологів скорочують. Внесений в раду законопроект ліквідовує усі районні і обласні управління. Щоб стало ясно, чим вони займалися — в Україні 30 тисяч шкідливих виробництв з викидами, які мають перевіряти щороку.

«А як він взагалі бачить контроль над 30 тисячами фірм? Адже потрібно поїхати на місце, ознайомитися з процесом. Невже чиновникам міністерства вистачить 260 днів на рік, щоб перевірити ці 30 000 фірм?», — питає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Мірошниченко натомість впевнений, що держава просто заощадить кошти, а вчені і далі вивчатимуть природу. Він запевняє, що Міністерство екології впорається з контрольною функцією, бо допомога науковців теж передбачена – на громадських засадах.

Два місяці тому активісти зупинили на Прикарпатті будівництво сотень гідроелектростанцій. Втім, незабаром такі протести буде нікому аргументувати. Держава збирається відмовитися від Національної комісії з Червоної книги, яка й так працювала безкоштовно. Комісія лічила, якої звірини скільки залишилося, могла і підприємців притиснути, які заробляли на рідкісних екземплярах.

У березні в Україні відкрилася екологічна прокуратура. Однак, ще ніхто не рахував: чи здатні сто прокурорів замінити тисячу науковців і врятувати тушканчиків.

Розділи: Довкілля

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути