Українці не читають. Молодь не читає. СРСР – «самая читающая» країна. Ніхто не цікавиться сучасною українською літературою.
Всі ці фрази без конкретних цифр звучать як ворожіння на кавовій гущі.
Можна оперувати даними продажів паперових книжок. Але вони не враховують,скільки електронних книжок купують і по-піратськи крадуть українці.
Можна оперувати даними про наклади українських видавців. Але вони не враховують імовірних додруків.
Тому хочеться більшої конкретики.
«Українській правді. Життя» трапилися дані дослідження «Research & Branding Group» про читання української книжки в Україні.
Це загальнонаціональне дослідження, що проводилося 15-25 травня 2011 року. Його вибірка складає 2089 респондентів в 24 областях України та АР Крим (похибка вибірки 2,2%).
Нижче – таблиці з результатами та спроба проаналізувати наявні цифри (дані подано у відсотках).
Хто з письменників більше за інших вплинув на формування вашого світогляду (одна відповідь)
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
| Російські класики |
9,5 |
24,8 |
47,9 |
32,2 |
| Українські класики |
47,3 |
26,7 |
12,7 |
24,7 |
| Зарубіжні класики |
5,5 |
5,4 |
2,9 |
4,2 |
| Сучасні російські письменники |
0,4 |
4,1 |
3,4 |
2,9 |
| Сучасні українські письменники |
6,5 |
2,9 |
0,9 |
2,8 |
| Сучасні західні письменники |
0,2 |
3,3 |
1,4 |
1,7 |
| Інші |
0,6 |
1 |
1,2 |
0,9 |
| Немає таких |
15,5 |
16,4 |
17,4 |
17,3 |
| Важко відповісти |
14,5 |
13,4 |
12,2 |
13,2 |
Цифри вражають.
Третина опитаних (30,5%) не відчули впливу літератури на свій світогляд (вони обрали варіант відповіді «немає таких» і «важко відповісти»).
Це означає, що прочитані книжки від «Біблії» до бодай того ж таки «Маленького Принца» ніяк не позначилися на формуванні життєвих орієнтирів.
Половина опитаних на Західній Україні зазнали впливу української класики. Стільки ж опитаних на Сході та на Півдні – впливу російської класики. Цифри майже ідентичні – 47,3% і 47,9% відповідно.
Враження підкріплює однакова любов і до української, і до російської класики в Центрі. Це 26,7% і 24,8% відповідно.
Це змушує думати про політичність вибору «рідної» (?) класики.
Хто з письменників більше за інших вплинув на формування вашого світогляду (одна відповідь)
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
| Російські класики |
21,8 |
30,5 |
37,1 |
40,6 |
35,4 |
32,3 |
| Українські класики |
23,4 |
24,4 |
24,7 |
21,2 |
26,6 |
24,7 |
| Зарубіжні класики |
7 |
4,5 |
4,5 |
2,5 |
2,6 |
4,2 |
| Сучасні російські письменники |
3,2 |
2,8 |
3,4 |
2,5 |
2,7 |
2,9 |
| Сучасні українські письменники |
4,5 |
2,3 |
2,6 |
3,1 |
2 |
2,8 |
| Сучасні західні письменники |
3,6 |
2,5 |
0,8 |
1,3 |
0,6 |
1,7 |
| Інші |
0,2 |
0,8 |
1,9 |
0,6 |
1,3 |
0,9 |
| Немає таких |
23,6 |
20,2 |
13,2 |
17,5 |
13,9 |
17,3 |
| Важко відповісти |
12,7 |
12 |
11,8 |
10,7 |
14,9 |
13,2 |
Найбільшими любителями російської класики є покоління 40+ (35-40%).
Покоління 40+ лояльно ставиться і до класичної української літератури. Близько чверті опитаних респондентів 40+ визнають, що українська класика вплинула на їхній світогляд.
Натомість саме вони найменше звертають увагу на якусь іншу літературу.
Старші люди не визнають впливу класичної зарубіжної літератури або сучасної літератури. Серед опитаних 40+ кожна з цих опцій набрала не більше 4,5%.
Це не дивно. Причини об’єктивні – вади освіти.
Покоління 40+ навчалось у совєтській школі та не мало альтернативного освітнього досвіду.
Предмет «зарубіжна література» ввели в шкільну програму лише в 1990-х. Він міг вплинути на коло читання молодших українців.
Це яскраво видно в статистиці. Найбільший відсоток любителів зарубіжної класики – серед респондентів у віці 18-29 років. Саме вони є продуктом шкільних програм незалежної України. Саме вони читають зарубіжну класику
Саме молодь 18-29 років стежить за сучасною літературою. 11,5% опитаних у віці 18-29 років визнали вплив сучасної літератури на свій світогляд.
Дуже цікавим може бути порівняння даних цих двох таблиць із демографічними даними України. Можна, наприклад, порівняти вік мешканців різних областей і їхні літературні смаки.
Взагалі вплив літератури на формування світогляду найбільше стверджує саме покоління 40+:
18-29 років: 64,1%
30-39 років: 67,8%
40-49 років: 75%
50-54 років: 71,8%
55 і старше: 71,2%
Це трохи схоже на пост-совєтський вкорінений міф про «самую читающую» страну. Подальші цифри дозволять це аргументувати.
Твори яких українських письменників, на думку респондентів, на даний момент є найбільш популярними в Україні (одна відповідь)
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
| Дореволюційні українські класики |
15,6 |
16,2 |
12,4 |
14,2 |
| Автори історичних романів |
12,8 |
15 |
10,3 |
12,3 |
| Сучасні прозаїки |
24 |
9,5 |
7,2 |
11,7 |
| Прозаїки радянської доби |
5,3 |
12,6 |
9,3 |
9,3 |
| Фантасти |
2,5 |
5,1 |
8,6 |
6,2 |
| Інші |
0,6 |
0,8 |
0,8 |
0,7 |
| Таких немає |
11,4 |
17,5 |
18,6 |
16,6 |
| Важко відповісти |
27,8 |
23,3 |
32,8 |
29 |
Майже половина опитаних взагалі не вважають українських письменників популярними. 45,6% — ця цифра свідчить про неабияку байдужість до літературного процесу.
Тут немає чому дивуватися. Вище вже було видно, що третина опитаних взагалі не відчула впливу літератури на свій світогляд.
Щоправда, варто звернути увагу на сумнівність формулювань варіантів відповідей.
Категорії «Дореволюційні українські класики», «Автори історичних романів», «Сучасні прозаїки», «Прозаїки радянської доби» і «Фантасти» легко переплутати.
Наприклад, куди респондент мав віднести дореволюційного письменника Пантелеймона Куліша з його історичним романом «Чорна рада»? Або Павла Загребельного – автора історичних романів, сучасного прозаїка з літературним минулим радянської доби? І що робити з українськими фантастами радянської доби?
Попри це, таблиці надають деякі цікаві закономірності.
Найбільш скептичне ставлення до української літератури – на Півдні та на Сході України. Половина опитаних (51,4%) у цих регіонах не можуть назвати українських письменників популярними. Вони вважають, що «таких нема» (18,6%) або ж не змогли відповісти (32,8%) на запитання.
Найбільш лояльною до сучасної прози є Західна Україна. Чверть опитаних вважають популярними саме сучасних прозаїків.
В усіх інших областях на позиції лідера – саме класична література. «Дореволюційні українські класики» здобули від 12,4 до 16,2% визнання.
Погляд на віковий розподіл відповідей може пояснити деякі закономірності.
Твори яких українських письменників, на думку респондентів, на даний момент є найбільш популярними в Україні (одна відповідь)
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
| Дореволюційні українські класики |
12,7 |
12,9 |
13,4 |
15 |
16,2 |
14,2 |
| Автори історичних романів |
12,2 |
10,9 |
14,7 |
12,5 |
11,7 |
12,3 |
| Сучасні прозаїки |
17 |
14,4 |
12,9 |
10,6 |
6,4 |
11,7 |
| Прозаїки радянської доби |
7,5 |
8,3 |
9,7 |
6,9 |
11,4 |
9,3 |
| Фантасти |
8,4 |
7,6 |
5,5 |
5 |
4,6 |
6,2 |
| Інші |
0,4 |
0,6 |
1,3 |
0,6 |
0,8 |
0,7 |
| Таких немає |
17,7 |
14,1 |
13,4 |
23,1 |
17,6 |
16,6 |
| Важко відповісти |
24,1 |
31,2 |
29,1 |
26,3 |
31,3 |
29 |
Цифри свідчать, що українці читають українську шкільну класику… і після школи-університету перестають стежити за літературним процесом.
Можливо, саме тому 11,7% опитаних не вірять у популярність сучасних українських письменників впливовими. І саме тому половина опитаних взагалі не вважають українських письменників популярними.
Найбільш скептичними до популярності українських письменників є респонденти у віці 50-54 років. Чверть з них вважає, що популярних українських письменників немає (23,1%).
Найбільші любителі класики – все ті ж люди у віці 40+.
Відповідно найбільші любителі сучасної літератури – покоління 10-39 років. Лише вони вірять у популярність сучасної літератури більше, ніж у популярність класики.
Книжку якого сучасного українського письменника ви купили/прочитали протягом останнього року (всі варіанти відповідей)
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
| Ліна Костенко |
12,6 |
14,3 |
5 |
9,5 |
| Василь Шкляр |
9 |
2,8 |
1,7 |
3,7 |
| Марія Матіос |
5,5 |
1 |
1,3 |
2,2 |
| Ірена Карпа |
2,1 |
3,6 |
1,2 |
2,1 |
| Оксана Забужко |
5 |
1,4 |
0,9 |
2 |
| Лада Лузіна |
1,3 |
2,9 |
1,6 |
1,9 |
| Юрій Андрухович |
3,2 |
1,8 |
0,7 |
1,6 |
| Марина та Сергій Дяченки |
1,3 |
2,3 |
0,8 |
1,3 |
| Сергій Жадан |
1,7 |
1,5 |
1 |
1,3 |
| Любко Дереш |
2,5 |
1,8 |
0,2 |
1,2 |
| Андрій Курков |
1,3 |
1 |
0,8 |
1 |
| Інші |
1,8 |
1,6 |
2,1 |
1,1 |
| Таких немає |
62 |
64,1 |
78,8 |
70,6 |
| Важко відповісти |
11,1 |
13 |
11 |
11,6 |
82,2% респондентів протягом 2011 року не прочитали жодної книжки українського письменника.
Знову-таки, це резонує із попередніми цифрами. І підкреслює загальну байдужість до сучасного літературного процесу та брак рефлексу регулярного читання.
Попри це, маємо декілька сучасних авторів, які змогли пробити цей заслон. Зокрема цікаво накреслити регіональну карту любові українців до різних письменників
Порівняно великий відрив від інших має Василь Шкляр із 3,7 % — тут треба дякувати історії з Шевченківською премією, що відбулася саме 2011 року.
Інші письменники змогли «достукатися» аж до 1-2% респондентів.
Це означає, що літературою не цікавиться ані населення України, ані ЗМІ… Або ж населення Україні взагалі мало чим цікавиться, включно зі ЗМІ та літературою.
Водночас маємо величезну популярність Ліни Костенко. Її пояснити легко. Крім власне художніх якостей, маємо ще й канонічність.
Зверніть увагу: з усіх представлених письменників тільки Ліну Костенко вивчають у школі. Тобто частина респондентів купувала поезії Ліни Костенко в часи своєї совєтської молодості, а інша частина – читали в межах шкільної програми.
Книжку якого сучасного українського письменника ви купили/прочитали протягом останнього року (всі варіанти відповідей)
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
| Ліна Костенко |
10,2 |
9,6 |
12,4 |
6,8 |
8,1 |
9,5 |
| Василь Шкляр |
5,9 |
2,5 |
4,5 |
3,1 |
2,7 |
3,7 |
| Марія Матіос |
2,7 |
2 |
3,2 |
2,5 |
1,3 |
2,2 |
| Ірена Карпа |
4,5 |
2,5 |
2,6 |
1,2 |
0,3 |
2,1 |
| Оксана Забужко |
2,5 |
2 |
2,1 |
0,6 |
1,8 |
2 |
| Лада Лузіна |
2,5 |
3 |
1,8 |
2,5 |
0,9 |
1,9 |
| Юрій Андрухович |
1,8 |
1,3 |
2,4 |
1,9 |
1,1 |
1,6 |
| Марина та Сергій Дяченки |
1,8 |
1,5 |
1,8 |
0,6 |
0,9 |
1,3 |
| Сергій Жадан |
1,4 |
0,8 |
2,1 |
1,2 |
1,1 |
1,3 |
| Любко Дереш |
2 |
1,3 |
1,3 |
1,2 |
0,6 |
1,2 |
| Андрій Курков |
0,5 |
2 |
1,1 |
1,9 |
0,4 |
1 |
| Інші |
2,9 |
1,3 |
2,9 |
1,2 |
1 |
1,1 |
| Таких немає |
68,3 |
70 |
64,5 |
76,4 |
74,5 |
70,6 |
| Важко відповісти |
8,8 |
12,1 |
13,7 |
9,9 |
12,2 |
11,6 |
Тут маємо підтвердження думки про вкоріненість міфу «самой читающей» країни. Та спростування міфу про «молодь не читає».
Зверніть увагу: респонденти віку 50+ не стежать за актуальним літературним процесом. 86,3% — 86,7% з них не прочитали жодної книжки сучасного українського письменника.
Натомість молодь, яка нібито «не читає», показує найбільші відсотки читання всіх представлених сучасних письменників.
Виняток: Ліна Костенко, Марія Матіос, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Андрій Курков. Пік читацької любові до цих авторів припадає на 40-49 років.
Кого з сучасних українських письменників вважаєте здатним вплинути на суспільну думку за допомогою книжок і висловлювань у ЗМІ (можна вибрати до 3 варіантів відповідей)
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
| Ліна Костенко |
19,3 |
13,6 |
5,5 |
11,1 |
| Василь Шкляр |
11,6 |
2,3 |
1,8 |
4,2 |
| Оксана Забужко |
6,1 |
1,5 |
0,5 |
2,1 |
| Марія Матіос |
6,3 |
1,1 |
0,7 |
2,1 |
| Юрій Андрухович |
3,2 |
1,1 |
0,8 |
1,4 |
| Ірена Карпа |
2,7 |
0,8 |
0,8 |
1,2 |
| Любко Дереш |
2,3 |
1,1 |
0,2 |
1 |
| Сергій Жадан |
1,7 |
1,1 |
0,5 |
1 |
| Лада Лузіна |
0,8 |
1 |
1,1 |
1 |
| Марина та Сергій Дяченки |
1,3 |
0,6 |
0,6 |
0,8 |
| Інші |
1,2 |
1,5 |
1,4 |
1,1 |
| Немає таких |
29,6 |
45,3 |
53,7 |
45,7 |
| Важко відповісти |
35,5 |
34,7 |
37,2 |
36,1 |
81,8% респондентів в принципі не вважають сучасних українських письменників впливовими.
Найбільш оптимістично на впливовість сучасних українських письменників дивляться на Заході країни.
Щоправда, на Заході маємо таку ж, як і в інших регіонах, кількість осіб, яким «важко відповісти» (35,5%). Тобто кількість байдужих читачів в цілому однакова по Україні. Їхня кількість становить близько 34-36 %.
Кого з сучасних українських письменників вважаєте здатним вплинути на суспільну думку за допомогою книжок і висловлювань у ЗМІ (можна вибрати до 3 варіантів відповідей)
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
| Ліна Костенко | 12,9 | 11,6 | 13,9 | 7,5 | 8,9 | 11,1 |
| Василь Шкляр | 5,2 | 3,8 | 4,5 | 3,7 | 3,7 | 4,2 |
| Оксана Забужко | 2,9 | 2,3 | 2,9 | 0,6 | 1,3 | 2,1 |
| Марія Матіос | 2,7 | 1,8 | 2,9 | 1,9 | 1,6 | 2,1 |
| Юрій Андрухович | 1,1 | 1,5 | 2,1 | 1,2 | 1,3 | 1,4 |
| Ірена Карпа | 3,2 | 1,3 | 1,6 | 0,6 | 0 | 1,2 |
| Любко Дереш | 1,1 | 1,3 | 0,5 | 1,9 | 0,7 | 1 |
| Сергій Жадан | 1,4 | 1 | 1,1 | 0 | 0,9 | 1 |
| Лада Лузіна | 1,8 | 1 | 1,6 | 1,2 | 0,1 | 1 |
| Марина та Сергій Дяченки | 1,4 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 |
| Інші | 1,9 | 1,8 | 1,2 | 0,6 | 1,2 | 1,1 |
| Немає таких | 44,5 | 41,8 | 43,7 | 50,9 | 48,7 | 45,7 |
| Важко відповісти | 32,5 | 39 | 35,8 | 35,4 | 36,9 | 36,1 |
Байдужість старшого покоління до сучасної української літератури очевидна. Половина з них взагалі не вірить у те, що сучасні письменники можуть бодай якось впливати на суспільну думку.
Покоління 50+ демонструє найнижчі цифри віри у впливовість українських письменників. Більшість із них тяжіє до 0%.
Виняток – Ліна Костенко, Василь Шкляр, Оксана Забужко, Марія Матіос, Юрій Андрухович, Лада Лузіна.
Найбільше вірить у вплив письменників покоління 18-29 років.
Водночас по Україні половина респондентів у віці 18-49 не вірить у впливовість українських письменників: 41,8-44,5% опитаних вважає, що немає таких.
Які фактори, крім змісту, є визначальними при покупці книжки?
|
Захід |
Центр |
Південний Схід |
Всього по Україні |
|
| Головне, щоб ціна влаштовувала |
31,9 |
36,2 |
28,2 |
31,4 |
| Головне те, якою мовою видано |
9,9 |
11,4 |
20,4 |
15,3 |
| Якщо книжка російською мовою дешевша за книжку українською |
1,3 |
4,9 |
7,1 |
5,1 |
| Якщо книжка українською мовою дешевша за книжку російською |
7,8 |
6,3 |
0,7 |
4 |
| Інше |
2,4 |
3,3 |
3,4 |
2,9 |
| Такого нема |
30,6 |
25,2 |
26,8 |
27,2 |
| Важко відповісти |
16,1 |
12,7 |
13,4 |
14,1 |
25-30% опитаних обирає книжку винятково за її змістом. Всього для 72,7% мова та ціна книжки не мають жодного значення.
Більшість опитаних звернуть увагу хіба що на ціну книжки (30%). Вдвічі менше (15%) – на мову, якою вона видана.
Мова видання важлива для всього 15% опитаних. Тобто 85% читачів точно оберуть книжку за якимось іншим критерієм.
Які фактори, крім змісту, є визначальними при покупці книжки?
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
| Головне, щоб ціна влаштовувала |
30 |
34,1 |
34,7 |
35,2 |
28 |
31,4 |
| Головне те, якою мовою видано |
16,3 |
15,7 |
16,6 |
12,6 |
14,5 |
15,3 |
| Якщо книжка російською мовою дешевша за книжку українською |
7 |
5,6 |
3,4 |
4,4 |
4,7 |
5,1 |
| Якщо книжка українською мовою дешевша за книжку російською |
5,6 |
4 |
4,2 |
1,9 |
3,3 |
4 |
| Інше |
4,4 |
5,7 |
3,1 |
1,8 |
1,4 |
2,9 |
| Такого нема |
23,5 |
23,7 |
26,1 |
35,2 |
30,3 |
27,2 |
| Важко відповісти |
13,2 |
11,2 |
11,9 |
8,9 |
17,8 |
14,1 |
Найбільш ощадливі в Україні – покоління 30-54 років. Майже для 35% з них важливою є насамперед ціна книжки.
Найбільш мовно ангажованим є покоління 18-49 років. Близько 16% з них зверне увагу насамперед на мову видання.
Найбільш лояльними декларують себе респонденти 50+. Третина з них стверджує, що на вибір книжки впливає тільки фактор змісту.
От тільки 86,3% — 86,7% з них протягом року не прочитали і не купили жодної книжки сучасного українського письменника.
Тобто ця лояльність поширюється на якісь інші сфери читання. Також можливо, що ця лояльність є суто теоретичною.
Чи є мова, якою видано книжку, причиною для відмови від її придбання?
(за регіоном)
| Захід | Центр | Південний Схід | Всього по Україні | |
| Так | 23,2 | 19,3 | 34,2 | 27,3 |
| Ні | 72,4 | 78,1 | 62,1 | 69,2 |
| Важко відповісти | 4,4 | 2,6 | 3,7 | 3,5 |
Для майже 70% українців мова видання не є важливою.
Найбільш радикально налаштовані мешканці Півдня та Сходу України. Ну і хто тут говорив про злісних «бандерівців»?
Чи є мова, якою видано книжку, причиною для відмови від її придбання?
(за віком)
|
18-29 |
30-39 |
40-49 |
50-54 |
55 і старше |
Всього по Україні |
|
| Так |
30 |
28,3 |
24,7 |
26,1 |
26,6 |
27,3 |
| Ні |
67,7 |
70,5 |
72,4 |
70,8 |
67,3 |
69,2 |
| Важко відповісти |
2,3 |
1,2 |
2,9 |
3,1 |
6,1 |
3,5 |
Найбільш нетерпимими до мови видання є молоді люди 18-29 років.
Найбільш поміркованими – респонденти у віці 40-49 років.
Варто згадати, що саме вони найбільш активно читають Ліну Костенко, Марію Матіос, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Андрія Куркова. Ці письменники публічно транслюють засади толерантності тощо.
Загалом майже 70% опитаних байдуже ставляться до мови видання.
Яка мова для респондентів може стати причиною для відмови від придбання книжки (% від кількості респондентів, одна відповідь)
| Захід | Центр | Південний Схід | Всього по Україні | |
| Українська | 20,2 | 51,9 | 57,8 | 48,9 |
| Російська | 58,1 | 31,3 | 28,6 | 35,2 |
| Інша | 11,6 | 15,3 | 9,1 | 10,9 |
| Важко відповісти | 10,1 | 1,5 | 4,5 | 5 |
Куди поділися 70% мовно лояльних читачів?
В сучасній Україні мова та надумана полеміка між російською та українською мовами вже давно є інструментом маніпуляції.
Зверніть увагу:
Майже однакова кількість респондентів (незалежно від регіону) готові відмовитися від книжки «не тією» мовою. Всього таких 50-60%.
Подібне вже спостерігалось у першій таблиці. В ній однакова кількість опитаних зізналась у любові до російської та української класики:
На Півдні та Сході 47,9% люблять російську класику
На Заході 47,3 % люблять українську класику
В Центрі 24,8% люблять російську класику
В Центрі 26,7 люблять українську класику
Цифри – дзеркальні. Це вплив політичних маніпуляцій. А також гри в слова «рідна мова» та «рідна література».
***
Наведені цифри 2011 року доволі вичерпно характеризують наявні симптоми.
Це вади освіти, ринку, власне літератури… Опитування чудово оприявнює «шви», за якими видно роботу маніпуляцій і пропаганди.
Це та подібні опитування не повинні спонукати до хапання за голову в стилі «що ж ми за народ такий».
Навпаки – саме час замислитися про те, куди іти літературі. А також – навіщо їй взагалі кудись іти. А також – навіщо Україні література.
