Сьогодні, 21 травня, з нагоди річниці перепоховання Кобзаря в Літературно-меморіальному будинку-музеї Шевченка презентували книгу про Петра Християновича Вітгенштейна з серії «Почесні члени університету Святого Володимира».
Місце презентації – будинок-музей Тараса Шевченка – було вибране не випадково, адже, серед іншого, у даному виданні представлено окремий розділ під назвою «Історія одного портрета», який розповідає про Петербурзький період творчості Тараса Шевченка.
Окрім того, у книзі представлено копії як відомих, так і менш відомих портретів та малюнків митця, а також описано історію створення Шевченком-художником портрету Петра Вітгенштейна.
Головний герой дослідження – князь Петро Вітгенштейн, який у свій час відіграв важливу роль у становленні Київського університету і був обраний почесним членом Імператорського Університету Св. Володимира серед «особ, известных любовью к просвещению или сказавших покровительство успехам учебных заведений в здешнем крае».
Авторами такого цікавого та актуального сьогодні видання стали громадський діяч Микола Томенко, декан юридичного факультету КНУ ім... Шевченка Іван Гриценко та відомий науковець Віктор Короткий.
Фото "Голос України
Микола Томенко назвав надзвичайно важливим те, що сьогодні започаткована серія «Почесні члени університету Святого Володимира». Він висловив сподівання, що добірка книг буде з кожним роком збільшуватися. «Я радий, що Університет розпочинає таку серію. Переконаний, що ближчим часом зусиллями Івана Гриценка і колективу фахівців юридичного та історичного факультету ми її продовжимо», — сказав він.
В свою чергу, Іван Гриценко поінформував, що було «три позиції, з яких розглядалося це видання: це і як приклад для майбутніх поколінь, і як цікава інформація для роздумів, і важливість того факту, що Шевченко має безпосереднє відношення до КНУ ім... Т. Шевченка».
Один із авторів Віктор Короткий розповів, що Шевченко не лише знав особисто почесних членів університету імені Св. Володимира, а й 7-х із них увіковічнив у своїх роботах. На його думку, це стало одним із поштовхів для реалізації такого проекту.
Як зазначалося, книга складається із двох частин. Перша розповідає про самого Вітгенштейна, а друга – про роботу Т. Шевченка над його гравюрою. Друга, як зазначають автори, була більш складною, адже потрібно було знайти максимально схоже зображення, з якого Шевченко малював портрет Вітгенштейна.
Відомий шевченкознавець Сергій Гальченко, який також відвідав презентацію, розповів, що «був дійсно вражений таким якісним наповненням книги, і, особливо, ілюстративним її рядом та іконографією».
Серед планів авторів — до 200-річчя Кобзаря — видати книгу «Шевченко і Київський університет».
Говорячи про майбутні плани, Микола Томенко також повідомив, що його Фонд «Рідна країна» має намір продовжити видання започаткованої на початку 2012 року факсимільної серії альбомів Тараса Шевченка.
Він поінформував, що недавно спільно із заступником Інституту літератури НАН України Сергієм Гальченком відвідав Архів рукописів Інституту літератури України НАН України та оглянув фонди Тараса Шевченка, які зберігаються тут, зокрема, Альбом Тараса Шевченка 1839—1843 років.
До так званого першого альбому Тараса Шевченка входять рисунки 1839—1842 років, виконані художником у Петербурзі, та краєвиди Києва, типи селян і численні ескізи, етюди та начерки до «Живописної України», «Селянської родини», зроблені під час першої подорожі поета Україною 1843 року. Більшість рисунків виконано олівцем, в окремих випадках – тушшю-пером. Так, з точки зору дослідника, це видання буде надзвичайно важливим.
Альбом планують видати у наступному році до дня народження Тараса Шевченка.
Також сьогодні вже розпочалася робота над тим, щоби ближчим часом побачило світ подібне видання про Михайла Максимовича як першого ректора університету, та Миколу Костомарова.
Підсумовуючи, Микола Томенко розповів, що презентовану сьогодні книгу про Петра Вітгенштейна з серії «Почесні члени університету святого Володимира» безкоштовно отримають бібліотеки міста.
Учасники прес-конференції також мали змогу отримати примірник книги.
«Рідна країна»
