chrome firefox opera safari iexplorer

В Криму відзначають свято родючості

04 травня 2012 о 10:17

4 травня в Криму починають святкувати Хидирлез – народне свято плодючості і достатку. Воно знаменує завершення весняних сільськогосподарських робіт і символізує зустріч весни з літом. За традицією, свято розпочинається у першу п’ятницю травня, але цього разу в Криму його масово відзначатимуть у суботу, 5 травня. Загальнокримське святкування Хидирлезу проходитиме на 25 кілометрі автотраси Сімферополь-Бахчисарай.

Організатори загальнокримського відзначення Хидирлезу прогнозують на святі у Бахчисарайському районі понад 20 тисяч гостей. Торік, як розповіла заступник голови Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Еміне Авамілева, очікували 5 тисяч, а взяли участь усі 15.

​​​​2011 року вперше Хидирлез святкувався у Криму за підтримки уряду автономії. Цього року Рада міністрів АРК ще у березні видала відповідне розпорядження. Як і торік – святкування відбудеться поруч з етнографічним центром «Шахерезада» на трасі Сімферополь-Бахчисарай. За рішенням кримського уряду між місцем святкування і Сімферополем, а також селом Поштове, всю суботу курсуватиме пасажирський транспорт за соціальними цінами.

Найулюбленіше свято кримських татар

Свято починається з великого прибирання в хаті,  готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса)
Ельзара Какура

Провідний фахівець Республіканської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського  Ельзара Какура розповіла Радіо Свобода, що Хидирлез – давнє народне свято, одне з найулюбленіших серед кримських татар. Сягаючи своїм корінням у часи язичництва, його назва походить від імен мусульманських святих Хидира та Ільяса. Один із них, за повір’ям, іде на захід, інший – на схід. За рік, наприкінці весни, коли завершилися посівні роботи, окіт овець і почалося пробудження природи, вони зустрічаються. Хидирлез символізує плодючість, достаток і благополуччя.

​​​​«Свято починається з великого прибирання в хаті, – каже Ельзара Какура, – готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса). Після вечірнього намазу один із найбільш шанованих мешканців села розпалює вогнище, через яке першим стрибає сам, а потім решта чоловіків, а також юнаки і хлопці. Після зменшення полум’я, стрибають жінки і дівчата. Невід’ємна частина святкування – перекочування заздалегідь спечених хлібців – калакаїв. Якщо калакай впаде горішнім боком уверх – буде хороший урожай, якщо навпаки – рік буде неврожайним», – розповіла Ельзара Какура.

У програмі загальнокримського святкування – концерти кримськотатарської музики, ярмарок народно-прикладного мистецтва, змагання з національної ​​боротьби «Куреш», показові виступи кримськотатарських кінотників, виставка-продаж страв національної кухні і східних солодощів, показ етнічної моди  та інші заходи. Традиційно веселощі закінчаться масовим виконанням танцю «Хоран».

11 січня

Інші дати
Народився Рейнгольд Глієр
(1875, м. Київ – 1956) - композитор, диригент, педагог, доктор мистецтвознавства. Автор балету «Тарас Бульба», симфонічної картини-балету «Запорожці» та ряду інших творів за поемами Т.Шевченка.
«Я верю в то, что мы, то есть наш народ, будет жить страшно долго. Не сто, не двести, не тысячу лет, а гораздо дольше. Я верю, что он станет лучше, ближе к идеалу и в конце концов станет совершенным. Так же и с музыкой» (Рейнтгольд Глієр)
Розгорнути
Народилася Тетяна Садовська-Тимківська
(1888, м. Чернігів - 1991) - українська актриса. Ролі: Маруся, Проня ("Маруся Богуславка", "За двома зайцями" М. Старицького) та ін.
Розгорнути
Народився Василь Нагірний
(1848, с. Гірне Львівської обл. - 1921) - український архітектор та громадський діяч. У 1882-1918 рр.кожна четверта церква у Галичині була побудована за його проектом (понад 200). Засновник товариства "Славія", "Народна торгівля", "Сокіл", "Зоря", "Народна гостиниця".
Розгорнути

Новини Дивитися всі