chrome firefox opera safari iexplorer

В Криму відзначають свято родючості

04 травня 2012 о 10:17

4 травня в Криму починають святкувати Хидирлез – народне свято плодючості і достатку. Воно знаменує завершення весняних сільськогосподарських робіт і символізує зустріч весни з літом. За традицією, свято розпочинається у першу п’ятницю травня, але цього разу в Криму його масово відзначатимуть у суботу, 5 травня. Загальнокримське святкування Хидирлезу проходитиме на 25 кілометрі автотраси Сімферополь-Бахчисарай.

Організатори загальнокримського відзначення Хидирлезу прогнозують на святі у Бахчисарайському районі понад 20 тисяч гостей. Торік, як розповіла заступник голови Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Еміне Авамілева, очікували 5 тисяч, а взяли участь усі 15.

​​​​2011 року вперше Хидирлез святкувався у Криму за підтримки уряду автономії. Цього року Рада міністрів АРК ще у березні видала відповідне розпорядження. Як і торік – святкування відбудеться поруч з етнографічним центром «Шахерезада» на трасі Сімферополь-Бахчисарай. За рішенням кримського уряду між місцем святкування і Сімферополем, а також селом Поштове, всю суботу курсуватиме пасажирський транспорт за соціальними цінами.

Найулюбленіше свято кримських татар

Свято починається з великого прибирання в хаті,  готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса)
Ельзара Какура

Провідний фахівець Республіканської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського  Ельзара Какура розповіла Радіо Свобода, що Хидирлез – давнє народне свято, одне з найулюбленіших серед кримських татар. Сягаючи своїм корінням у часи язичництва, його назва походить від імен мусульманських святих Хидира та Ільяса. Один із них, за повір’ям, іде на захід, інший – на схід. За рік, наприкінці весни, коли завершилися посівні роботи, окіт овець і почалося пробудження природи, вони зустрічаються. Хидирлез символізує плодючість, достаток і благополуччя.

​​​​«Свято починається з великого прибирання в хаті, – каже Ельзара Какура, – готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса). Після вечірнього намазу один із найбільш шанованих мешканців села розпалює вогнище, через яке першим стрибає сам, а потім решта чоловіків, а також юнаки і хлопці. Після зменшення полум’я, стрибають жінки і дівчата. Невід’ємна частина святкування – перекочування заздалегідь спечених хлібців – калакаїв. Якщо калакай впаде горішнім боком уверх – буде хороший урожай, якщо навпаки – рік буде неврожайним», – розповіла Ельзара Какура.

У програмі загальнокримського святкування – концерти кримськотатарської музики, ярмарок народно-прикладного мистецтва, змагання з національної ​​боротьби «Куреш», показові виступи кримськотатарських кінотників, виставка-продаж страв національної кухні і східних солодощів, показ етнічної моди  та інші заходи. Традиційно веселощі закінчаться масовим виконанням танцю «Хоран».

2 квітня

Інші дати
Дарія Дяченко
1924 – діяч партизанського руху. У роки Другої світової війни була учасницею загону «Партизанська іскра» на Миколаївщині. Загинула від рук окупантів. Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
Народився Серж Лифар
(1905, м. Київ - 1986) - балетний танцівник та хореограф українського походження, відомий як один із найвидатніших танцівників XX сторіччя. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття».
«Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро». (Серж Лифар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі