chrome firefox opera safari iexplorer

На Трухановому острові відкриють яхт-клуб і зведуть чортове колесо

18 червня 2012 о 12:03

Після того як кемпінг на Трухановому острові покинуть останні шведи, на цю зелену зону чекає реконструкція.

Влада запевняє, що дерева не рубатимуть, а лише поліпшать інфраструктуру та облаштують нормальні пляжі, пише«Сегодня».

Найближчим часом на місці шведського містечка з'явиться новий кемпінг для іноземних туристів, а в майбутньому на острові планують відкрити атракціони (наприклад, колесо огляду), яхт-клуб і великий концертний зал, розповів заступник головного архітектора Києва Андрій Вавриш.

«Ми провели архітектурний конкурс на розробку концепції використання київських островів, переможцем якого став проект румунських архітекторів „Блакитна лінія“. Головна мета — зберегти екосистему островів, у тому числі Труханового острова. Ця територія вимагає особливого ставлення, тому там жодне дерево не постраждає», — сказав Вавриш.

За проектом, на острові повинні з'явитися спортмайданчика, поля для гольфа, величезне колесо огляду, дерев'яні місти-понтони, чисті міні-пляжі ( крім існуючого) і великий концертний зал.

«Там буде станція метро (мова про нову Подільсько-Вигурівскої лінії), що дасть розвиток цій території. Однак ми проти появи там шаурми або МАФів. На цій території з'являться комфортні ресторани, бази відпочинку, санаторії, яхт-клуб, спортмістечка. Ця територія повинна стати зручною для відпочинку киян, щоб гроші, вкладені там, працювали на них. Нинішні мережі, кабінки й душові — це тимчасове рішення», — сказав нам Вавриш.

Як відомо, кілька років тому обговорювався проект перетворення Труханового острова на київський Лас-Вегас, куди із прийняттям закону про легалізацію грального бізнесу перенесли б усі гральні заклади. Однак у мерії кажуть, що цього не буде.

«Це виключено, на Трухановому не буде капітального будівництва й казино. Так само як і не буде дач і котеджів», — запевнив Вавриш.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути