У переддень професійного свята - Дня журналіста, яке відзначається в Україні 6 червня, Національна спілка журналістів України вп’яте оприлюднює список посадовців, які своїми діями перешкоджають роботі журналістів.
Цей список НСЖУ оприлюднила на своєму офіційному сайті.
НСЖУ привертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, кваліфікаційних комісій суддів до кричущих фактів порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов'язань, взятих Україною. Вказані порушення є показовими і системними, тому потребують змін законодавства та значних зусиль влади.
1. Керівники проурядових фракцій: голова депутатської фракції партії регіонів Олександр Єфремов, голова депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Ігор Рибаков, голова депутатської фракції народної партії Ігор Шаров і голова депутатської фракції КПУ Петро Симоненко, які вимагали заборонити допуск журналістів до балконів сесійної зали парламенту у дні, коли проводиться блокування трибуни Верховної Ради України.
26 квітня 2012 року журналістам перешкоджали в збиранні інформації про події в сесійній залі. Журналісти подали заяву до комітетів ВРУ, оскільки вважають, що “створено прецедент перешкоджання роботі журналістів, якого не було за всю історію українського парламентаризму”.
2. Андрєєв Петро Петрович — голова Державної фінансової інспекції України, який, ігноруючи доручення Прем’єр-міністра України Миколи Азарова від 28 липня 2010 року щороку до 15 січня забезпечити оприлюднення та доведення до відома Національної спілки журналістів графіків проведення планових перевірок редакцій засобів масової інформації, досі цього так і не забезпечив.
Натомість Державна фінінспекція практикує внесення змін до планів перевірок так званим “заднім числом” та перетворює державний фінансовий контроль в інструмент репресій редакторів у разі виникнення конфлікту між владою та засобом масової інформації.
3.Тулуб Сергій Борисович — голова Черкаської обласної державної адміністрації, який впроваджує в регіоні жорстку та непрозору політику управління комунальними та державними ЗМІ: у 2011 році були звільнені з займаних посад головні редактори комунальних газет «Черкаський край» та «Нова Доба», у 2012-му — гендиректор Черкаської ОДТРК.
У 2010 році спілка вже привертала увагу до незаконного звільнення попереднього гендиректора ОДТРК Михайла Калініченка, якому в провину поставили читання лекцій у Черкаському університеті.
Голова облдержадміністрації демонструє відсутність належного реагування на випадки перешкоджання професійній діяльності журналістів, натомість проводить непрозорий відбір нових керівників державних та комунальних ЗМІ області.
4. Москаленко Ярослав Миколайович — перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації, який послідовно порушує права журналістів. Так, у 2010 році спілка вже звертала увагу керівництва держави на порушення законодавства з боку пана Москаленка — тоді голови Вишгородської районної ради, який не міг миритися з редакційною незалежністю районної газети «Слово».
От і тепер саме з його сприйняттям преси як обслуги влади пов’язують звільнення працівника Вишгородської районної газети через те, що журналіст не поділяє позиції районної ради. Причетний пан Москаленко і до порушень законодавства відносно газети “Київська правда”.
5. Векліч Павло Георгійович — голова Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, який в порушення Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок» ініціює виселення редакції вінницької регіональної газети “Подільська зоря”.
6. Єремиця Олексій Миколайович — начальник управління Одеської обласної ради з майнових відносин, депутат Одеської міської ради за списком партії регіонів, який є ініціатором судових процесів щодо виселення з видавництва «Чорномор’я» трьох редакцій — «Вечерней Одессы», «Чорноморських новин» та «Юга», не зважаючи на Закон «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок», що прямо забороняє будь-яке відчуження приміщень, де розміщуються засоби масової інформації.
З вини попереднього керівника видавництва Володимира Носача редакції всю зиму лишалися без опалення. Для виселення редакцій з приміщень, що комусь “впали в око”, залучають і правоохоронні органи. До речі, «Чорноморським новинам» цього року виповниться 95 років, «Югу» — 74.
7. Бессараб Наталя Миколаївна — суддя Замостянського районного суду м. Вінниці, яка до прийняття рішення по суті позову винесла постанову про арешт рахунків видавця газет «20 минут» і «RIA» та про заборону друкувати в цих газетах будь-яку інформацію про вінницього бізнесмена Назарова.
Приводом для позову слугувало офіційне повідомлення правоохоронних органів щодо махінацій з кредитами. Бізнесмен оцінив спричинену йому шкоду у 500 тис. грн., на цю суму суддя і заарештувала рахунки газет. Через таке рішення газети опинилися перед загрозою припинення виходу.
За декілька тижнів суддя того ж суду Клапоущак Сергій Юрієвич задовольнив позов двух начальників жеків, зобов’язавши газету опублікувати спростування оціночних суджень.
8. Лисенко Станіслав Михайлович — прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська, який надіслав до редакції Дніпропетровської газети “Лица” вимогу щодо надання йому посадових інструкцій, штатного розпису редакції, а також авторських матеріалів, які сприяли написанню двох публікацій, а після відмови редакції у зв’язку з тим, що це може призвести до порушення таємниці авторства та розголошення джерел інформації, склав протокол про адміністративне правопорушення на редактора газети.
Наголошуємо, що відсутність належного реагування влади на оприлюднені факти сприяє погіршенню ситуації зі свободою слова і є показником справжніх, а не декларативних намірів щодо гарантування прав людини і основних свобод.
Адже «державна влада має зробити все необхідне для того, щоб боротися з безкарністю і забезпечити безпеку журналістів» (зі спільного послання Генерального секретаря ООН, Верховного комісара ООН з прав людини та Генерального директора ЮНЕСКО).
Як і попередні, цей список НСЖУ оприлюднює не лише в Україні, а й передає до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту й інших структур.
Спілка журналістів закликає засоби масової інформації та громадські організації сприяти поширенню інформації про всі факти перешкоджання журналістам, порушення права громадян на отримання інформації, привертати увагу влади і громадськості до небезпечних тенденцій обмеження доступу до інформації.
«Рідна країна»
