Це дивовижно, але кримський пісок у заповідних зонах вигрібають для потреб Росії начебто цілком законно. Щоправда, коли у дозвільні документи вчитатися уважно, все виглядатиме не так однозначно, йдеться в сюжеті ТСН-Тиждень.
Сила закону Відповідальні чиновники Мінекології з понеділка обіцяють створити спеціальну комісію для вивчення ситуації. За додатковою екологічною оцінкою до науковців звернулась і Севастопольська прокуратура.
Майже півроку в заповідних зонах два спеціальних судна «Трофа» і «Печора» день у день знищували унікальне чорноморське дно. Основним клієнтом цього промислу стали російські будівельники з олімпійського містечка в Сочі. Спроба добувати пісок на своєму побережжі була заблокована російськими екологами – Крим виявився доступнішим.
Корабельні команди працювали без вихідних висмоктуючи 8 тисяч тонн піску щодня. Легко порахувати що лише за 6 місіців вони вигризли близько півтора мільйони тонн прибережного пісчаного дна.
Та страшніше те, що дозвіл рити пісок у серці одного з найкращих курортів України ТОВ «Суеста» отримала на... 10 років! Таке право їм завізували Міністерство екології та природних ресурсів України, Держгірпромнагляд, Міністерство інфрастуктури України, Державна прикордонна служба України, Державний комітет рибного господарства України.
Два позитивні висновки на діяльність надійшли від Південного науково-дослідницького центру морського рибного господарства і океанографії та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції. Остаточне «так» сказала Державна служба геології та надр України.
На спеціальному дозволі стоїть підпис О.В.Сушка. Тож звинувати компанію-видобувника ТОВ «Суеста» в браконьєрстві неможливо, кажуть в прокуратурі Севастополя. У кораблів є всі дозвільні документи на видобування корисних копалин у... заповідних зонах (!) Чорного моря. «Інше питання, чи законно проведено екологічну експертизу?», — допитується виконуючий обов'язки старшого прокурора Севастополя Сергій Ковальов.
Начальник Азово-Чорноморської державної екологічної експертизи Олег Медведєв, запевняє: усі дозволи – законні. Просто судна плавають не там, де належить. «Ці дозволи не дозволяли заходити саме в заповідні території. Це є завданням саме інспекції – відстежити захід суден, коли добували пісок», — пояснив він. Екологічна катастрофа Та навіть у дозвільних документах таки йдеться про невідворотний збиток природі.
Негативні наслідки вказані як «руйнування біоцензу». Ціну такої шкоди теж визначили – 56 копійок за один кубічний метр. Тоді як екологічні інспектори наголошують: пісок у цих водах – безцінний, адже він у заповідних зонах, де цілий рік приходять на нерест осетрові і розмножуються дельфіни.
Громадський екологічний активіст Микола Подоляко наголошує: видобуток триває на території життєдіяльності риб, які занесені до Червоної книги. На місці, де відбувся видобуток піску, лишається голе дно: немає водоростей, рапанів, черепашок, молюсків, крабів, жодної риби. Все вбито – підтверджують екологи свої висновки відповідними відеозаписами.
На кадрах пошкоджене дно – суцільні ями, в яких збирається сірководень. Контраст із нормальною структурою, куди ще не дійшли промислові кораблі, разючий. «Ця буферна зона вирізнялаася великими запасами водоростей, котрі забезпечували море киснем», — твердить голова екоорганізації Севастополя Марина Литвиненко.
На її думку, величезні ями, залишені після видобутку піску, тепер сприятимуть посиленню зсувів землі та небезпечних обвалів на мисі Фіолент. Нересту риб у цій місцині також буде покладено край, вважає еколог. Ціна питання Міска влада Севастополя спробувала вигнати видобувачів піску з прибережних вод.
Але зупинити, кажуть місцеві жителі, не змогла. 34 копійки ренти, яку попросила держава за тонну піску – ніщо в порівняні з продажем росіянам у 150 гривень за тонну. «Не чекаючи суду ми призупинили видобуток своїм вольовим рішенням», — запевнив перший заступник голови державної адміністрації Севастополя Сергій Савенков.
Чорне море – це унікальна і дуже крихка система. Море на 90% заповнене сірководнем, і лише 10% поверхневих вод придатні для життя. Україні дісталося більшість мілин, придатних для розмноження живих істот. Та науковці застерігають: небезпечний газ який знаходться всього за 50-100 метрів від поверхні води і з кожним роком поступово піднімається.
А вимиванням піска цей процес лише прискорює. Яма ж розміром в 30 мільйонів тон піску, на які мають право кораблі «Суести», здатна просто умертвити один із найкращих південних курортів України.
