Дедалі більше українців встановлюють у себе дома кондиціонери. Охолоджувачі повітря стали обов’язковим атрибутом офісних приміщень, промислових об’єктів, магазинів та ресторанів. Проте, як заявляють екологи, багато кондиціонерів, які ввозяться та експлуатуються в Україні, містять фреон R-22, який є шкідливим для довкілля.
Цим Україна порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання. У Міністерстві екології погоджуються, що Україна перевищує квоту по шкідливих фреонах, проте запевняють, що роблять усе можливе, щоб виправити ситуацію.
Асортимент кондиціонерів на українському ринку – широкий. Їхня вартість коливається від 200 до майже 2000 доларів. Більшість із них вироблені у Китаї, Кореї чи Туреччині.
Кондиціонери, які імпортуються до України, переважно працюють на двох видах фреонів: R-22 та R-410. R-22 – це гідрохлорфторвуглевод. Коли він потрапляє у повітря, його розщіплює ультрафіолетове сонячне проміння. У результаті – у стратосферу виділяється хлор. Він вступає у реакцію з озоном, зменшуючи його кількість. Як наслідок – озоновий шар зменшується і ультрафіолетове проміння потрапляє на поверхню землі, спричиняючи екологічні проблеми. Що ж до фреону R-410, який є доволі новою розробкою, то жоден з його компонентів не містить хлору. Відтак, він вважається безпечним для озонового шару.
Ще у 1987 році міжнародна спільнота підписала так званий Монреальський протокол щодо зняття до 2030 року з виробництва матеріалів, які руйнують озоновий шар.
Монреальський протокол тоді підписав і Радянський Союз. А у 1991 році Україна, Білорусь та Росія підтвердили правонаступництво.
Попри це, придбати кондиціонер із фреоном R-22 в Україні сьогодні не є проблемою. Він виявився у наявності у першій же фірмі, яка займається продажем та монтажем охолоджувальних систем, до якої звернулося Радіо Свобода.
«Можна підібрати і на 22-му фреоні, – сказав кореспонденту Радіо Свобода продавець-консультант. – Але ті, що дорогі, майже всі вже йдуть на 410-му фреоні. 22-й фреон уже заборонили в Європі через те, що він руйнує озоновий шар».
Чиновники думають
Із тим, що Україна перевищує квоту по шкідливих фреонах погоджуються і у Міністерстві екології та природних ресурсів. Утім, як зауважив, відповідаючи на питання Радіо Свобода, заступник міністра Дмитро Мормуль, швидко вирішити цю проблему нереально.
«Є різні види фреонів. Наприклад, R-22, який дійсно шкідливий для навколишнього середовища, – розповідає Мормуль. – Років 10 тому в Україну були завезені великі охолоджувальні установки, які використовують шкідливі фреони. Ми працюємо з експертами, вони готові виділити міжнародну допомогу, щоб Україна змогла продемонструвати на пілотних проектах, як це замінити для промислового виробництва. А після цього ми могли б вимагати заміни (кондиціонерів зі шкідливими фреонами) у компаній, які їх використовують».
Без системи контролю
Екологи ж заявляють, що в Україні взагалі відсутня система контролю, як за ввезенням кондиціонерів зі шкідливими фреонами, так і за утилізацію відпрацьованих охолоджувачів повітря. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголошує, що у багатьох країнах компанії відповідають за утилізацію відпрацьованих кондиціонерів, чого в Україні немає.
«Ця проблема може бути розв’язана лише через запровадження цілої системи контролю за ввезенням, обслуговуванням, а потім утилізацією кондиціонерів, – вважає Тетяна Тимочко. – Це може бути врегульовано державними органами. Але, на жаль, Міністерство екології та природних ресурсів України не приділяє цьому належної уваги. Йдеться про обмеження тих застарілих кондиціонерів, які переважно використовуються в Україні».
Ще у 1996 року Кабінет Міністрів під головуванням Павла Лазаренка ухвалив постанову щодо програми припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин. Зараз Україна закуповує їх. За словами керівника юридичного відділу міжнародної благодійної організації «Екологія, право, людина» Ольги Мелень, виробниками озоноруйнуючих речовин є Росія, Китай та деякі азійські країни. Але, згідно з Монреальським протоколом, країнам, які є його учасниками, заборонено торгувати ними чи продукцією, яка їх містить, із країнами, які не є сторонами цього протоколу.
«Країнам вигідно стати стороною протоколу, якщо вони хочуть закуповувати холодильне обладнання, або ж якщо вони самі його виробляють, проте їм потрібно купити озоноруйнівні речовини», – відзначає Мелень.
Між тим, Європейський Союз ухвалив рішення про заборону фреону R-22 уже до 2015 року.
