Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення під час попереднього судового засідання ухвалив суддя Віталій Амельохін, посилаючись на брак доказів, наданих одним з позивачів – громадським активістом Вадимом Тороповим.

Водночас суддя прийняв до розгляду експертну думку дійсного члена Українського національного комітету ICOMOS Ольги Пламеницької щодо цієї будівлі від представників іншого позивача – приватного виробничо-торговельного підприємства «Гостинний двір».

Проте В.Амельохін зазначив, що документ оформлений неналежним чином.

Як зазначила в коментарі журналістам адвокат, представник Гостинного двору Марина Соловйова, головною їхньою вимогою є повне скасування постанови Кабміну «як незаконної».

М.Соловйова повідомила, що відповідне клопотання вони планують заявити під час наступного судового засідання, з більшою кількістю доказів.

«Якщо розпочнеться вже розгляд по суті, ми будемо обмежені і не зможемо подати певні клопотання, які вважаємо на процесі обов’язковими», — наголосила вона і додала, що хоче запросити до участі у розгляді справи саму О.Пламеницьку.

На переконання М.Соловйової, ця експертна думка є єдиним документом, який може вплинути на рішення суду.

Водночас вона зауважила, що подібні судові справи мають розглядатися колегіально, тоді як дану слухає лише один суддя.

Водночас М.Амельохін оголосив ухвалу суду закінчити підготовче провадження та призначити справу до подальшого судового розгляду на 22 серпня.

Як повідомлялося, Гостинний двір — торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII ст., архітектор Іван Григорович-Барський). Зараз у будівлі Гостинного двору розміщені магазини, а також Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені Заболотного.

У зв`язку з активними діями забудовника Гостинний двір перебуває під постійним наглядом активістів, які виступають проти реконструкції споруди, і постійно чергують на його території. 20 травня вони оголосили про створення Гостинної Республіки на території Гостинного двору — території громадського вільного культурно-освітнього некомерційного простору.