chrome firefox opera safari iexplorer

Підготовлено новий варіант мовного закону

30 серпня 2012 о 16:13

Робоча група з доопрацювання закону «Про засади державної мовної політики» підготувала його нову редакцію. Положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише містять заходи щодо їх захисту в разі, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови.

Про це пише КоммерсантЪ-Украина в публікації «Знайшли спільну мову».

Група з доопрацювання мовного закону була створена за дорученням президента Віктора Януковича 8 серпня відразу після його підписання. Її очолила віце-прем'єр — міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова. До складу групи увійшли 42 учасники, які розділилися на дві підгрупи — під керівництвом екс-президента Леоніда Кравчука і ректора Київського національного університету ім. Шевченка Леоніда Губерського. Вчора вони схвалили новий варіант закону, текст якого є в розпорядженні видання.

Документ фактично являє собою нову редакцію закону. Члени групи вирішили змінити навіть його назву і озаглавити документ «Про порядок застосування мов в Україні». Як зауважив один з учасників засідання, мета перейменування — «знизити статус документа». «Перша назва було занадто претензійною. Слід пам'ятати, що засади державної політики відображені в Конституції», — пояснив він.

Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим в судо- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. В області інформації та ЗМІ документ встановлює 75-відсоткову квоту мовлення (зараз — 25%) українською мовою від загального добового ефіру. Трансляція програм та фільмів іншими мовами повинна супроводжуватися обов'язковим українським дублюванням або субтитруванням.

Для мов національних меншин в документі не передбачається отримання регіонального статусу. Вказується, що члени територіальної громади, що використовують ту або іншу мову національних меншин, мають право ініціювати «заходи, спрямовані на її захист», за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту.

Як повідомила виданню член робочої групи, радник президента Ганна Герман, за запропонований варіант законопроекту вчора проголосувала переважна більшість учасників групи.

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути