chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві панахидою відзначили 80–ті роковини сумнозвісного закону «про п’ять колосків»

09 серпня 2012 о 13:06

7 серпня 1932 року Йосип Сталін підписав Закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», більш відомий як закон «про п’ять колосків». Мінімальна крадіжка (наприклад, кількох колосків голодною дитиною) каралася смертю. «Гуманним» вважався вирок: 10 років таборів без права амністії.

Цю сумну дату відзначили активісти всеукраїнської громадської організації «Коаліція учасників Помаранчевої революції» та небайдужі кияни, які у вівторок увечері прийшли на панахиду «по безвинно убієнних» до Національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні». Акція була камерною, небагатолюдною. За словами директора меморіалу Віктора Діденка, зібралося 20—30 осіб. Для них директор відчинив музей, люди ставили свічки–лампадки, приносили яблука та зерно.

Після панахиди, близько 21–ї години, до акції приєдналися представники творчої інтелігенції, які цього ж дня зустрiлися з Президентом Віктором Януковичем i просили не підписувати сумнозвісний «мовний Закон». Павло Мовчан, Іван Драч, Микола Жулинський, Лариса Скорик поклали квіти до меморіалу пам’яті жертв Голодомору, поставили поминальні свічки.

Активісти КУПР та представники інтелігенції підписали відкритий лист Януковичу, в якому застерегли його від хибних кроків. «Якщо Голодомор 1932—33 років — навмисний геноцид народу, то сьогодні Законом про мову здійснюють духовний геноцид українців... В Україні й досі тривають репресії, переслідування за переконання і за тверду громадянську позицію, розправи з громадськими діячами за допомогою «ручної» судової системи та правоохоронних органів, дуже далеких від принципів Законності й справедливості», — йдеться у листі. Серед тих, хто підписали звернення, зокрема: Іван Драч, Микола Жулинський, Марія Влад, Петро Кононенко та інші.

Наступного тижня, 15 серпня, у музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні» відкриється виставка, на якій відвідувачі зможуть побачити документальні свідчення злочинів комуністичної верхівки того часу: фотографії, постанови, архівні дані, в тому числі ті, що не демонструвалися раніше. Виставка триватиме до середини вересня.

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі