chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві панахидою відзначили 80–ті роковини сумнозвісного закону «про п’ять колосків»

09 серпня 2012 о 13:06

7 серпня 1932 року Йосип Сталін підписав Закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», більш відомий як закон «про п’ять колосків». Мінімальна крадіжка (наприклад, кількох колосків голодною дитиною) каралася смертю. «Гуманним» вважався вирок: 10 років таборів без права амністії.

Цю сумну дату відзначили активісти всеукраїнської громадської організації «Коаліція учасників Помаранчевої революції» та небайдужі кияни, які у вівторок увечері прийшли на панахиду «по безвинно убієнних» до Національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні». Акція була камерною, небагатолюдною. За словами директора меморіалу Віктора Діденка, зібралося 20—30 осіб. Для них директор відчинив музей, люди ставили свічки–лампадки, приносили яблука та зерно.

Після панахиди, близько 21–ї години, до акції приєдналися представники творчої інтелігенції, які цього ж дня зустрiлися з Президентом Віктором Януковичем i просили не підписувати сумнозвісний «мовний Закон». Павло Мовчан, Іван Драч, Микола Жулинський, Лариса Скорик поклали квіти до меморіалу пам’яті жертв Голодомору, поставили поминальні свічки.

Активісти КУПР та представники інтелігенції підписали відкритий лист Януковичу, в якому застерегли його від хибних кроків. «Якщо Голодомор 1932—33 років — навмисний геноцид народу, то сьогодні Законом про мову здійснюють духовний геноцид українців... В Україні й досі тривають репресії, переслідування за переконання і за тверду громадянську позицію, розправи з громадськими діячами за допомогою «ручної» судової системи та правоохоронних органів, дуже далеких від принципів Законності й справедливості», — йдеться у листі. Серед тих, хто підписали звернення, зокрема: Іван Драч, Микола Жулинський, Марія Влад, Петро Кононенко та інші.

Наступного тижня, 15 серпня, у музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні» відкриється виставка, на якій відвідувачі зможуть побачити документальні свідчення злочинів комуністичної верхівки того часу: фотографії, постанови, архівні дані, в тому числі ті, що не демонструвалися раніше. Виставка триватиме до середини вересня.

24 липня

Інші дати
Ігор Дмитренко
1928 – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Розгорнути
Петро Перемежко
1833 – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
Розгорнути
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути