chrome firefox opera safari iexplorer

Археологи обурені: реконструкція Поштової площі проходить без попередніх розкопок

19 вересня 2012 о 11:21

Археологи обурені тим, що реконструкція Поштової площі в Києві проходить без попередніх розкопок.
Про це пише газета «Сегодня».

«Площа входить до складу заповідника «Стародавній Київ», згідно із законом, будь-яке будівництво в таких місцях передбачає обстеження археологів. Але поки влада тільки твердо обіцяє, що нас туди запустять», — сказав директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак.

Він нагадав, що, коли будували «Макдональдс», археологи провели розкопки і знайшли чимало цікавих речей. «Там, де зараз будують, нічого не досліджувалося. Я припускаю, що там можуть бути залишки старих причалів, інфраструктури гавані, мостів X століття, оскільки це стара берегова лінія», — відзначив М.Сагайдак.
У свою чергу голова Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр запевнив, що влада дасть можливість археологам провести розкопки на Поштовій площі. «Сьогодні ми склали акт, щоб протягом 3 днів забезпечити проведення робіт археологами», — сказав Я.Діхтяр.

За даними видання, будівельники визнають, що під час робіт на площі знаходять старовинні фундаменти і дошки. «Судячи з буріння, вони знаходяться на глибині 18-20 метрів. Коли розпочнемо тунелі — там може ще щось бути», — сказали вони.

Як повідомлялося, в Києві проводиться реконструкція транспортної розв`язки на Поштовій площі. У зв`язку з цим, з 16 вересня 2012 року по 25 травня 2013 року буде обмежено рух транспорту на площі.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути