chrome firefox opera safari iexplorer

У київському музеї виставлять містичну Стіну Вайсберга

11 вересня 2012 о 14:30

13 вересня 2012 в Національному художньому музеї України український художник Матвій Вайсберг представить персональну виставкуСтіна. Виставка працюватиме до 30 вересня.

Центром експозиції стане серія із 32-х полотен, що входять до циклу Сцени з Танаха. Цикл присвячений переосмисленню іудейського Священного писання. На створення робіт художника надихнула творчість Ганса Гольбейна-молодшого, представника мистецтва Північного Відродження.

Художник, всупереч сформованій у його творчості традиції, виступає не як ілюстратор Старого Завіту, а як інтерпретатор канонічних сцен. Причому майстра цікавить не релігійне підґрунтя, а містичне, яким проcякнута ізраїльська земля, повідомили Корреспондент.net організатори виставки.

"Якось, перебуваючи в Ізраїлі, — розповів художник — я поїхав у віддалений монастир, розташований десь посеред пустелі, і зрозумів, що саме в цьому мінімалістському пейзажі і міг статися великий світоглядний злам — перехід до монотеїзму, який властивий нашій цивілізації. Що стосується Єрусалиму, тут мимоволі перетворюєшся на містика ".

На виставці будуть також представлені більш ранні масштабні полотна художника, такі як Стіна плачу, Яффські ворота вночі та Розп'яття.

Матвій Вайсберг (нар. 1958 р.) — київський живописець та графік, член ВТСХ БЖ-АРТ. З його ім'ям пов'язують становлення художнього напряму київський ар'єргард. Закінчив РХСШ ім. Т. Г. Шевченка та Київський поліграфічний інститут, відділення книжкової графіки. З 1989 року — учасник численних виставок в Україні та за кордоном. З 1990 року провів більше 15 персональних виставок.

Його роботи успішно продаються на вітчизняних та зарубіжних аукціонах (зокрема, Phillips De Pury), зберігаються в Київському національному музеї російського мистецтва, Запорізькому обласному художньому музеї, Gaon Jewish Museum (Вільнюс, Литва), у вітчизняних та зарубіжних приватних зібраннях.

Відкриття виставки — 13 вересня о 19:00 за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 6.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути