Греко-католицький Костел Святої Ельжбети або церква св. Ольги та Єлизавети на площі Кропивницького, 1, біля залізничного вокзалу є найвищою пам'яткою Львова.
Її висота — 85 метрів. Гостроверхий купол оточують чотири башти із шпилями.
Споруді у стилі «неоготика» більше ста років. Після війни радянська влада використовувала церкву як склад хімікалій. В нього заїжджали вантажівками, усі ікони та розпис знищили.
На висоті близько 70 метрів є оглядовий майданчик навколо головного купола. Начальник охорони впускає лише працівників храму, журналістів.
Аби піднятися на майданчик треба пройти через центральну залу храму, подолати майже 600 гвинтових сходинок. Сходинки і перекриття нові.
«Уже шість років реставруємо. На Великдень оглядовий майданчик відкриємо для туристів, аби трохи грошей для церкви зробити. Зверху безпечно і приголомшливий краєвид на вокзал, гору Високий Замок та пам'ятник Степану Бандері», — каже отець храму Іван Галімурка.
Існує легенда, що п'ятиметровий хрест на найвищій башті у 1962 році влада хотіла спиляти. Цю роботу поручили чи то зеку, чи то сину секретаря компартії. Коли той зрізав хрест, юрба під храмом кричала і осипала прокльонами. Той не втримався і полетів з висоти разом з хрестом. На інших трьох шпилях хрести не чіпали.
Наприкінці ХІХ століття у Львові стала нагальною потреба будівництва нового храму. Передбачалось, що святиню буде віддано під опіку св. Єлизаветі Угорській і названо на її честь, адже ця свята вважалась опікункою цісаря. Хоча тут варто згадати і той факт, що Єлизаветою звали також дружину імператора.
Храм було зведено до 1911 року. Проектував споруду та керував будівництвом архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський. Під час І-ї Світової війни святиня зазнала руйнувань. З даху було знято на військові потреби мідну бляху.
Під час українсько-польської війни (1918-19 рр.) внаслідок артобстрілів святиня зазнала часткових руйнувань. У 1939 році поряд з храмом розірвалася авіаційна бомба, пошкодивши шпилі та стіни. У 1946 костел закрили. Оскільки влада УРСР мало піклувалася про релігійні споруди і сприяла їхньому знищенню, безлад панував у храмі до 1970-х, коли будівлю передали під склад.
На початку 1991 року державна влада офіційно передала храм громаді Української Греко-Католицької Церкви. Він отримав ім'я свв. Ольги і Єлизавети.