Мешканці міст Давос та Санкт-Мориц вирішать, подавати чи не подавати їм заявку на проведення Зимових олімпійських ігор 2022 року, на референдумі 3-го березня 2013 року.
Обидва швейцарських міста, які, на думку аналітиків, на сьогоднішній день є найсерйознішим кандидатом, спочатку хочуть опитати своїх городян, повідомляє Deutsche Welle.
У Швейцарії хочуть виділити на олімпійську заявку близько 25 мільйонів євро, а у разі перемоги в конкурсі – додатковий мільярд франків (825 мільйонів євро) на підготовку. Однак швейцарські парламентарі готові на такі «пожертви» лише у тому разі, якщо й місцева громада – кантон Ґраубюнден – внесе свою вагому фінансову лепту. Референдум надав би «зелене світло» для цього.
Ранній чи пізній референдум у Мюнхені
Далі, через вісім місяців після цього плебісциту, подібне опитування громадян планується в Мюнхені, а саме — 10 листопада 2013 року. Однак баварські політики не мають єдиної думки про те, чи варто опитувати місцевих мешканців.
На думку соціал-демократів (СДПН), це має сенс лише тоді, коли керівництво держави та національний олімпійський комітет вирішать та подадуть заявку. Тобто, вже у листопаді, за кілька днів до завершення прийому заявок на конкурс, коли заявка НОК, по суті, вже буде подана.
Однак християнські демократи (ХСС) вже почали збирати підписи за більш ранній термін референдуму. Якщо не менше ста тисяч мюнхенців скажуть «так», це буде сигналом, що слід подавати кандидатуру, аргументують автори ініціативи „München PRO 2022“. Однак якщо вотум громадян виявиться негативним, тоді національному олімпійському комітету можна буде вже не турбуватися про заявку. Її доля буде приречена, причому не лише на 2022-й рік, вважають в ХСС.
При цьому шанси на те, що Мюнхен зможе вибороти це право, є високими як ніколи, стверджують оглядачі. Тому що якщо за чотири роки перед цим олімпійські змагання прийматиме Азія, а Сполучені Штати інтересу бути наступним господарем не мають, то, за олімпійською логікою, зимові ігри відбудуться в Європі. Нагадаємо, що Мюнхен вже боровся за право приймати Зимову олімпіаду 2018 року, але програв Пхеньяну.
Україна підтверджує свою кандидатуру
В Україні хоча і лунають окремі голоси щодо недоцільності проведення Олімпіади у Карпатах, та масового характеру, як у Мюнхені, вони не набули. Тому й ініціатив з опитуванням місцевої громади не висувалося. В цей четвер Україна підтвердила свій інтерес до змагання за право приймати Олімпіаду. «Олімпійські ігри дали б великий поштовх зимовому спорту й туризму», — заявив на Спортивному конгресі в Києві голова НОК Сергій Бубка.
Уряд країни теж хоче серйозно поборотися за честолюбний проект. «Якщо ми отримаємо право на проведення в Карпатах Олімпіади, ми забезпечимо сотню тисяч робочих місць назавжди», — заявив віце-прем'єр-міністр та міністр інфраструктури Борис Колесніков. Втім, він визнає, що існує жорстка конкуренція: «Олімпіаду ще треба отримати».
Однак, чи хочуть цього пересічні українці, на тлі непрозорості довкола використання бюджетних коштів, в них не запитуватимуть.
Щоправда, і в інших країнах-кандидатах, за винятком Німеччини та Швейцарії, про референдуми не чути. Про інтерес до проведення Зимової олімпіади на своїй території також вже заявили Норвегія (Осло), Іспанія (Барселона/Піренеї) та Словаччина спільно з Польщею.
Подача заявок завершиться 14 листопада наступного року. Оголошення країни-переможця конкурсу очікується у липні 2015-го.
