Згадати артистів, які творили славу українського оперного мистецтва, вирішили в Національному театрі опери і балету імені Тараса Шевченка.
Видатних, геніальних і непересічних тут було настільки багато, що проект «Золоті сторінки Київської опери» обіцяє бути одним із найтриваліших в історії театру. Фотовиставка, вистава–посвята, ювілейна афіша тощо — так планують нагадувати сучасним опероманам про «митців, які склали славу театру в 50—90 роках минулого століття, але вже відійшли у вічність».
Перший у цьому списку — український бас Василь Іларіонович Пазич (1925—1997). Він виконав близько п’ятдесяти оперних партій, серед яких — Карась («Запорожець за Дунаєм»), Виборний («Наталка Полтавка»), Тур («Богдан Хмельницький»)... «Ви уявіть собі, на цій сцені співали Іван Паторжинський, Борис Гмиря, Андрій Кикоть, і серед цього сузір’я не загубився Василь Пазич», — не приховує свого захоплення директор Національної опери Петро Чуприна.
Працював він і з молодшим поколінням вокалістів, на виставці, яку облаштували у фойє театру, є світлини, де поряд з Пазичем Анатолій Солов’яненко, який був його партнером у виставах «Богема», «Травіата»... Пазич також знімався у фільмах Івана Кавалерiдзе, викладав...
Донька Василя Іларіоновича Наталя Калініна, яка є куратором проекту «Золоті сторінки Київської опери», розповіла, що виношувала цю ідею років десять. «Зараз наші молоді співаки їдуть вчитися за кордон, — говорить Наталя Василівна. — Але техніку та натхнення можна брати з нашого ж минулого, послухавши записи вітчизняних корифеїв оперного мистецтва. Цей проект допоможе також формувати культуру сприйняття і розуміння оперного мистецтва, якої зараз, на жаль, не вистачає».
Світлій пам’яті Василя Пазича присвятили оперу Дж. Россіні «Севільський цирульник», яку в театрі покажуть сьогодні. Цього ж вечора звучатиме і голос Пазича. В «Севільському цирульнику» зразка другої половини минулого століття Василь Іларіонович виконував партію Базиліо, нині у цій ролі — соліст Національної опери Сергій Магера.
