Про це пише сьогодні «КоммерсантЪ Украина». Як повідомила «Ъ» представник організації «Репортери без кордонів» в Україні Оксана Романюк, залякування журналістів є серйозною проблемою і в нашій країні. «Якщо у 2011 році ми зафіксували 37 таких фактів, то цього року їх кількість наближається до 100», — заявила О.Романюк.
Наприклад, восени біля під'їзду свого будинку невідомі жорстоко побили журналіста телеканалу «1+1» Дмитра Волкова. Хоча колеги пов'язували напад з професійною діяльністю, кримінальну справу було порушено за фактом хуліганства. За словами О.Романюк, у 2012 році в Україні не загинув жоден журналіст. Водночас, незважаючи на велику кількість фактів залякування, за рік слідчі органи порушили лише чотири кримінальні справи за ст. 171 Кримінального кодексу («перешкоджання професійній діяльності журналіста»).
Заступник начальника управління із зв'язків з громадськістю МВС Сергій Бурлаков пояснив «Ъ», що невелика кількість порушених кримінальних справ за «профільною» статтею пов'язана з тим, що не у всіх правопорушеннях існують ознаки перешкоджання професійній діяльності.
«З початку року порушено 142 справи, де потерпілими є журналісти. З них чотири — за 171-ю статтею Кримінального кодексу. За двома з цих справ органами прокуратури проводиться розслідування, одну передано до суду і ще одну поки що не розкрито», — уточнив С.Бурлаков
. За його словами, більшість правопорушень щодо журналістів є хуліганство, розбійні напади і крадіжки. Водночас О.Романюк зазначає, що цього року було зафіксовано нові способи тиску на пресу, зокрема організація DDoS-атак на інформаційні ресурси.
«Найбільша кількість DDoS-атак відбулася в день парламентських виборів. Десять сайтів хакерам вдалося відключити», — зазначила представник «Репортерів без кордонів». Тим часом голова Держкомітету з питань телебачення і радіомовлення, член міжвідомчої робочої групи при Президентові з аналізу стану дотримання законодавства про свободу слова і захист прав журналістів Олександр Курдінович вважає 171-шу статтю КК ефективним інструментом захисту прав журналістів.
«Велику роботу виконала міжвідомча група, до якої входять представники силових структур. Такий контакт між громадськими організаціями і силовими структурами — беззаперечний плюс, а запровадження єдиної пресс-карти для співробітників ЗМІ повністю налагодило б взаємодію між силовиками і журналістами», — зазначив О.Курдінович.