chrome firefox opera safari iexplorer

У Мамаєвій Слободі відзначили День рідної мови

22 лютого 2013 о 11:41

Учора у Мамаєвій Слободі відбувся один iз найкращих уроків народознавства, на яких мені вдалося побувати. Урок було присвячено репресованій у 1933 році літері «ґ». Директор Слободи козак Лемушківського куреня Костянтин Олійник — колоритний чоловік з оселедцем, кульчиком у лівому вусі та шаблею при боці — розповів учням київських шкіл про те, що українська мова існувала ще тисячу років тому. «Якщо ти знаєш українську, тобі буде легше зрозуміти і чеську, й болгарську, й польську мови, ніж якщо ти знаєш лише російську», — переконував він.

Кобзар і лірник Тарас Компаніченко на підтвердження слів свого товариша показав фотографії написів на стінах Софії Київської, які науковці датують XI століттям. «Тут маємо і кличний відмінок, і нередуковані голосні (як в імені Володимир), і такі специфічно українські слова, як «рілля», — розповів пан Тарас. «В українській мові є не лише м’яка «г», а й проривна «ґ». Ця літера допомагає забезпечувати милозвучність та багатство нашої мови», — переконаний кобзар. Ця літера зустрічається ще у барокових текстах. Так, у колядці «Нині, Адаме, возвеселися», яку школярі розучили та заспівали разом iз Тарасом Компаніченком та козаками зі Слободи, чулися слова з твердою «ґ».

Учитель української мови та літератури Тамара Хмаракуліна провела майстер–клас із написання «каверзної літери», причому школярі писали слова з «ґ» чорнилом і гусячим пером. «Це дуже складно, але так прикольно!» — ділилися враженнями діти.

Костянтин Олійник розповів про те, що перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка було видане фактично за кошти скарбу Війська Запорозького, адже дід мецената Симиренко отримав цю казну від скарбничого з наказом виділяти гроші на підтримку розвитку України.

Урок вражав своєю демократичною атмосферою і більше нагадував зібрання друзів. «Такими заходами, як сьогодні, ми пробуджуємо нашу генетичну пам’ять. І це пробудження може йти через пісню, через доручення до прадідівської культури, а найпростіше — через мову, в якій міститься енергетичний код нації», — посміхався у козацькі вуса пан Олійник.

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути