chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні вночі можна спостерігати щорічний метеоритний дощ

22 квітня 2013 о 17:34

У ніч з 22 на 23 квітня мешканці України зможуть стати свідками першого весняного зорепаду — над Землею проллється метеорний дощ під назвою Ліріди. В Україні найкраще потік лірід буде видно в Криму.

За словами вченого секретаря Кримської астрофізичної обсерваторії Олексія Бакланова, на сьогоднішню ніч доведеться максимум активності метеорного потоку Ліріди — його можна буде спостерігати при ясному небі всю ніч. «З вечора метеори треба ловити в східній частині неба. Але кращі умови для спостереження будуть під ранок після заходу Місяця, о 04:30. Метеорний потік нечисленний, звичайно 10-20 метеорів на годину, але багато яскравих метеорів», — розповів Бакланов.

По суті, Земля вже проходить крізь метеорний потік лірід. Минула ніч була сприятливою в плані спостереження потоку в країнах Європи та ряді країн СНД, однак всю картину в даному зіпсував практично повний Місяць — він «засвітив» практично всі Ліріди, залишивши видимими лише найяскравіші частинки, які згоряють в атмосфері планети.

Метеорний потік лірід відбувається щорічно 20-22 квітня. Частинки цього потоку — залишкові елементи комети Тетчера, які огинають Сонце раз на 415 років. Людям даний метеорний потік відомий вже майже 2600 років. Порівняно з іншими періодичними метеорними потоками, потік Лірід вважається не дуже активним — на годину можна спостерігати лише 15-30 метеорів. Свою назву потік отримав через те, що земним спостерігачам здається, ніби метеори летять з сузір'я Ліри.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути