chrome firefox opera safari iexplorer

Українці забиратимуть відпустки грошима

24 квітня 2013 о 10:47

Депутати пропонують врегулювати питання трудових відносин, починаючи від введення штрафів за невиплату зарплати до норм, які регулюють порядок проведення страйків. Про це йдеться в проекті нового Трудового кодексу, який внесли в парламент депутати Олександр Стоян і Ярослав Сухий, пише ТСН з посиланням на «Комерсант-Україна».

Новий кодекс практично нічим не відрізняється від попередньої версії, підготовленої до другого читання. «Ми врахували всі зауваження, які тоді подавали федерації профспілок та роботодавців, і внесли їх по-новому, — розповідає Сухий. — Цього разу компроміс між ними буде знайдений, тому що жодній стороні проект не сподобався. Якби якась сторона була задоволена, то був би вже перекіс».

Зокрема, в законопроекті збереглися санкції за несвоєчасну виплату зарплат — у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, як і вимоги оплати праці при тимчасовому колективному добровільному припиненні роботи. Також, співробітникам, які брали участь у страйку, роботодавець може виплачувати зарплату за домовленістю сторін. Якщо домовитися не виходить, тоді питання вирішується в судовому порядку. Крім того, роботодавець може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва з одночасною виплатою зарплат. Проведення страйків, згідно з законопроектом, передбачає можливість створення страйкового фонду з добровільних пожертвувань. При цьому, роботодавець повинен дізнатися про початок протесту не пізніше ніж за три дні, а на постійно працюючому підприємстві — за сім робочих днів.

Як зазначив Ярослав Сухий, у новому кодексі немає норми про можливість профспілок впливати на призначення керівництва. "Директор призначається зборами акціонерів, і профспілки тут ні при чому. А ось звільнення найманого працівника роботодавець повинен обґрунтувати представникам профспілки,- говорить депутат. Варто також зазначити, що проект Трудового кодексу встановлює, що нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень (у попередній версії — 48 годин), понаднормові не повинні перевищувати чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Скорочений або неповний робочий день зберігається для ряду категорій працюючих — зокрема для працівників віком від 16 до 18 років, працівників, зайнятих на виробництві зі шкідливими умовами праці.

Також у законопроекті прописано шість категорій громадян, які наділені правом зберегти за собою робоче місце при скороченні штату: мова йде про співробітників, які мають великий робочий стаж у даного роботодавця; які виховують двох і більше дітей; прийняті на роботу в останні два роки за рахунок броні або квоти. Багатодітні співробітники мають право і на більш тривалу додаткову відпустку (стандартна відпустку 24 дня плюс 10 днів). У переліку оплачуваних відпусток залишилася перерва для проведення процедури усиновлення.

Крім того, новий Трудовий кодекс забороняє дискримінацію за статевою і расовою ознаками, політичною приналежністю при прийомі на роботу, а також містить норму про неприпустимість відмови претенденту, який досяг передпенсійного віку або вже отримує пенсійні виплати. Зазначимо, в документі вперше сформульовано правила про складі робочого часу: від виконання трудових обов'язків, підготовчого періоду і перерв (може бути не менше півгодини і не більше двох годин, між змінами — не менше 12 годин). За словами провідного наукового співробітника Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Лідії Ткаченко, однією зі спірних норм документа була можливість отримати грошову компенсацію замість відпустки. Це суперечить міжнародним нормам, однак ця норма збереглася і в новому кодексі. У цілому експерти підтримують необхідність прийняття кодексу. В той же час в опозиції заявили про порушення балансу між роботодавцями і працівниками, а самі автори кодексу оцінюють шанси на його ухвалення як «мізерні».

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

2 листопада

Інші дати
2 листопада відзначають: 
  • Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
Розгорнути
Народився Антін Манастирський
(1878, с. Завалів, Тернопільська область – 1969) – український художник, графік. Автор творів «Портрет матері», «Портрет Т. Г. Шевченка», «Автопортрет», «Запорожець», «Паламар», «На водопої», «На могилі», «Ой під гаєм, гаєм», «Прощавайте, товариші», «Вчора і сьогодні».
«Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». (Антін Манастирський)
Розгорнути
Народився Остап Грицай
(1881, с. Княжпіль, Львівіська область – 1954) – український поет, літературознавець, перекладач. Автор соціально-психологічної поеми «Утеча Олекси Перхуна», циклів новел філософського та релігійного змісту, численних літературно-критичних статей про українських та західноєвропейських письменникі, здійснив німецький переклад «Слова о полку Ігоревім» та понад 30 поезій Т.Шевченка.
Розгорнути
Народився Олександр Білецький
(1884, м. Казань, Росія - 1961) - літературознавець, академік. Тривалий час очолював Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Розгорнути