В Івано-Франківську зафіксували рекорд. Лише за 39 секунд богатир Назарій Павлів протягнув аж три тролейбуси загальною вагою понад 33 тонни! Це уже десятий його рекорд, проте один з найважчих.
Перед встановленням рекорду водії тролейбусів відверто сумнівалися у надпотужній силі цього чоловіка. За їхніми словами, сама людина потягнути тролейбус аж ніяк не зможе, бо вага одного 11 тонн і 200 кг. Але коли побачили, що Назарій потягнув тролейбус, та ще й з пасажирами, від здивування аж роти пороззявляли.
Наступним кроком було зрушити з мертвої точки два тролейбуси, але вони були уже без пасажирів. І з цим Назарій Павлів впорався.
Найбільшою сенсацією стало рішення стронгмена долучити до двох тролейбусів ще й третій. Три величезні машини богатир протягнув на сім метрів 50 сантиметрів.
Після того, як члени експертної комісії зафіксували рекорд, журналіст “ВЗ” поспілкувалася з 29-річним івано-франківським силачем.
— Як довго готувалися до встановлення чергового рекорду?
— Це — довгий процес. До встановлення цього рекорду почав готуватися відразу після різдвяних свят. Запланував, що зможу підготувати організм до дня міста, яке в Івано-Франківську щороку святкують 7 травня (з певних організаційних причин встановлення рекорду перенесли на 19 травня. — Г. Я.). Тому до святкування мав вийти на пік спортивної форми. А сам рекорд – це результат щоденних, багаторічних і виснажливих тренувань. Щодня тренуюся по три години, роблю вправи з великою вагою штанги – від 300 до 350 кілограмів.
— А коли вперше підняли велику вагу?
— У спорт прийшов у 14-річному віці. Так склалися обставини: ми в Івано-Франківську з одного мікрорайону перебралися жити в інший. Там я нікого не знав, не було у мене ще друзів, тому і ходив сам по вулиці. Недалеко від нас жив тренер зі штовхання ядра Іван Шарий. На той час він викладав у місцевому коледжі фізичного виховання. Запросив мене у спортзал коледжу. А коли побачив, що з мене будуть люди (сміється. — Г. Я.), запропонував серйозно займатися штовханням ядра. Це і був мій перший вид спорту. Іван Шарий так формував тренування, щоб на них завжди була присутня штанга, робив акцент на силових вправах.
— Іван Шарий зробив з вас знаменитість?
— Багато років я захищав честь Івано-Франківської області, я – чемпіон Украї-ни серед юніорів зі штовхання ядра. За все те, чого я досяг не лише у штовханні ядра, завдячую саме цій людині.
— Але потім “перекваліфікувалися” на стронгмена?
— Останніми роками склалася ситуація, що у нас збайдужіли до цього виду спорту. Бракує грошей, щоб спорт-смени поїхали на змагання. Василь Вірастюк у 2008 році запросив мене взяти участь у “Богатирських іграх”, що відбувалися у Хмельницькому. З цього усе й почалося: зрозумів, що можу конкурувати уже зі знаменитими силачами.
— Яку вагу підіймаєте однією рукою?
— 95-кілограмову гантелю.
— То свою дружину можете підняти, як пір’їнку, однією рукою?
— (Сміється. — Г. Я.). Легко. Можу посадити на долоню, як Дюймовочку, бо вона важить трохи більше як 50 кілограмів.
— З тролейбусами це вже не перший рекорд?
— Десятий. Вага трьох тролейбусів 33 тонни 600 кілограмів. І, мушу визнати, тролейбуси – найскладніший вид транспорту, який я будь-коли тягнув, бо у тролейбуса відсутня нейтральна передача. Окрім самого тоннажу тролейбуса, доводилося докладати більше зусиль для того, щоб своєю силою ще прокручувати всю трансмісію.
— Бачила вас у передачі “Україна має талант”.
— Там я тягнув три БТРи. Також зафіксували рекорд. В усіх цих силових вправах особливу роль відіграє сила ніг: ними треба впиратися, відштовхуватися...
— Мабуть, збігся увесь Івано-Франківськ, щоб побачити встановлення рекорду на власні очі.
— Людей і справді прийшло багато, задіяно було багато служб. Державтоінспекція у центральній частині змушена була перекрити рух транспорту, чергували машини швидкої допомоги та міліції. А тролейбусне депо зняло з маршруту три тролейбуси.
— Тренування і змагання – це основ-на ваша робота?
— Півтора року веду спортивну програму на Івано-Франківському обласному телебаченні.
