chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві пекарі протестують проти закриття хлібозаводу

13 червня 2013 о 08:57

Пекарі одного зі столичних заводів принесли до стін Кабміну буханці та батони, після чого оголосили голодування.

В такий спосіб люди прагнуть привернути увагу чиновників до своїх проблем, ідеться в сюжеті ТСН.

Підприємство 19 липня мають ліквідувати, а всіх 400 з лишком працівників – звільнити. Протестувальники переконані, що через це деякі райони столиці можуть залишитися без свіжого та якісного хліба, а вони самі – без коштів на цей-таки хліб.

Порятунку люди шукають у чиновників. Утім, до мітингувальників ніхто з урядовців не вийшов, хоча про проблему в Кабміні знають і вже пообіцяли вирішити з адміністрацією столиці це питання.

Столична влада для цього створила спеціальну комісію, яка має порахувати, скільки хліба треба людям, аби продукція не пропадала, а підприємства не простоювали і не працювали у збиток. У КМДА пообіцяли, що хліб у місті точно буде, а робочі місця також потрібно зберегти.

Покупці свіжого хліба поблизу підприємства не приховують свого обурення. Кажуть, залишити весь район без продукту – нечувано. На додачу до цього, власник одного з магазинів повідомив, що йому неодноразово пропонували відмовитися від продукції саме цього заводу на користь інших підприємств. А отже, над закриттям підприємства хтось цілеспрямовано працює.

«Їздять спортсмени на „кубіках“-джипах і в дохідливій формі пояснюють, що треба відмовитися від продукції цього заводу», — розповів чоловік.

Експерти ж натомість у «хлібну змову» мало вірять. Сама по собі ця галузь не є привабливою, вважають вони. Бо через жорстке регулювання цін на соціальні сорти заробляти багато на хлібі не вийде. Особливо легально.

«60% галузі функціонує в тіньовому режимі», — твердить Леонід Козаченко.

У керівника «Київхліба» Володимира Череди є власні аргументи щодо доцільності закриття хлібозаводу. Він каже, що завод урятувати неможливо, бо конкуренція на ринку посилилася, а їсти більше хліба кияни не стали. Тому банкрутство окремих виробників – річ неминуча.

Натомість голодувальники сподіваються, що їхній завод ще можна урятувати. І збираються продовжувати боротьбу за підприємство.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

5 лютого

Інші дати
Сергій Тимошенко
1881 –  український архітектор і суспільно-політичний діяч. Учасник визвольних змагань, член Української Центральної Ради. Автор проектів 400 споруд (церков у Галичині, будівель у стилі модерн).
Розгорнути
1585 – у Львові засноване Успенське Ставропігійське братство (Львівське братство)
Національно-релігійна громадська організація православних українських міщан Львова з 80-х рр. 16 ст. до 1788 р. Боротьба Львівського братства із засиллям духовенства у громадському і культурному житті була одним з проявів реформації в Україні. Братство виступало проти соціально-політичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку польсько-шляхетської влади, намагалося створити у Львові міське самоврядування, незалежне від влади шляхетської Польщі. Збудувало визначну пам’ятку архітектури у Львові – Успенську церкву. Значну увагу приділяло розвитку українського образотворчого мистецтва.
Розгорнути
Народився Олександр Матросов
(1924, м. Дніпропетровськ - 1943), рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. 27 лютого 1943 р. у районі с. Чорнушки Псковської області знищив німецький дзот, спочатку кинувши 2 гранати, а потім прикривши його власним тілом. Подвиг Матросова став хрестоматійним прикладом самопожертви в ім"я Батьківщини.
Розгорнути
Народився Володимир Тимофієнко
1941 – дослідник української архітектури та містобудування XVIII–XX ст., доктор мистецтвознавства.
Розгорнути

Новини Дивитися всі