chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві пекарі протестують проти закриття хлібозаводу

13 червня 2013 о 08:57

Пекарі одного зі столичних заводів принесли до стін Кабміну буханці та батони, після чого оголосили голодування.

В такий спосіб люди прагнуть привернути увагу чиновників до своїх проблем, ідеться в сюжеті ТСН.

Підприємство 19 липня мають ліквідувати, а всіх 400 з лишком працівників – звільнити. Протестувальники переконані, що через це деякі райони столиці можуть залишитися без свіжого та якісного хліба, а вони самі – без коштів на цей-таки хліб.

Порятунку люди шукають у чиновників. Утім, до мітингувальників ніхто з урядовців не вийшов, хоча про проблему в Кабміні знають і вже пообіцяли вирішити з адміністрацією столиці це питання.

Столична влада для цього створила спеціальну комісію, яка має порахувати, скільки хліба треба людям, аби продукція не пропадала, а підприємства не простоювали і не працювали у збиток. У КМДА пообіцяли, що хліб у місті точно буде, а робочі місця також потрібно зберегти.

Покупці свіжого хліба поблизу підприємства не приховують свого обурення. Кажуть, залишити весь район без продукту – нечувано. На додачу до цього, власник одного з магазинів повідомив, що йому неодноразово пропонували відмовитися від продукції саме цього заводу на користь інших підприємств. А отже, над закриттям підприємства хтось цілеспрямовано працює.

«Їздять спортсмени на „кубіках“-джипах і в дохідливій формі пояснюють, що треба відмовитися від продукції цього заводу», — розповів чоловік.

Експерти ж натомість у «хлібну змову» мало вірять. Сама по собі ця галузь не є привабливою, вважають вони. Бо через жорстке регулювання цін на соціальні сорти заробляти багато на хлібі не вийде. Особливо легально.

«60% галузі функціонує в тіньовому режимі», — твердить Леонід Козаченко.

У керівника «Київхліба» Володимира Череди є власні аргументи щодо доцільності закриття хлібозаводу. Він каже, що завод урятувати неможливо, бо конкуренція на ринку посилилася, а їсти більше хліба кияни не стали. Тому банкрутство окремих виробників – річ неминуча.

Натомість голодувальники сподіваються, що їхній завод ще можна урятувати. І збираються продовжувати боротьбу за підприємство.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути