Точки кипіння у Львові сягнула війна між чиновницькими управліннями міста та області, які відповідають за охорону історичного середовища та збереження пам’яток культури. Головна суперечка – довкола видачі дозволів на забудову в історичній частині міста, яка належить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також щодо того, як пристосувати архітектурні пам’ятки до сучасних потреб міста.
Допоки чиновники Львова та області чубляться і переводять відповідальність один на одного, місто втрачає пам’ятки культури. Бо на очах у львів’ян і посадовців зводяться нові будинки у центрі міста, вибиваються двері і вікна у старих будівлях, нищаться оборонні мури,не виконуються судові рішення щодо припинення будівництва, зафіксовані десятки порушень під час будівельних і реставраційних робіт. До того ж, є чимало спекуляцій довкола пам’яток.
У Львівській ОДА реорганізують структуру
Керівництво обласного управління охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської ОДА у всіх гріхах звинувачує мера Львова, його підопічних з управління охорони історичного середовища міста. Згідно з українським законодавством, дозволи на будівництво чи його припинення у центрі міста видає Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю, погоджують і дозволяють проводити роботи в міському управлінні і обласному. Якщо хтось відмовляється підписати папір, Мінкультури ставить свій вердикт. Відтак, хтось будує чи перебудовує будинок в історичному середовищі за дозволом Мінкультури, хтось – міського управління охорони історичного середовища, а хтось – обласної адміністрації. Хаос, безконтрольність, подвійне трактування законодавства лише спонукає підприємливих людей до будівництва у центральній частині, у скверах і на дитячих майданчиках.
Така ситуація ненормальна, погоджується голова Львівської ОДА Віктор Шемчук. «Ми реорганізуємо департамент охорони культурної спадщини в обласній адміністрації. Окрема структура, яка займатиметься збереженням пам’яток буде в області і місті. Відповідно до 34-го указу президента, який уже надійшов в ОДА, частину повноважень від центральних органів виконавчої влади, міністерств і відомств буде передано обласним адміністраціям. І ми за два місяці принаймні в організації наведемо лад, а пріоритетом для нас є охорона культурної спадщини», – зауважив Радіо Свобода очільник області.
У Кабміні львів’ян ігнорують
Те, що має бути делегування повноважень від центральних органів влади місцевим, наголошують і у Ратуші. У мерії говорять про необхідність створення наглядової ради і свої пропозиції щодо внесення змін у законодавство місто надіслало в Кабмін. Але побажання львів’ян проігноровані, наголосив заступник з гуманітарних питань Львівської міськради Василь Косів.
«Згадка про таку наглядову раду міститиметься у рішенні ЮНЕСКО стосовно Львова, яке невдовзі буде прийнято у Камбоджі. Ми пропозиції даємо в Міністерство. Але реакції жодної. Щоби щось створити має бути легальний статус цієї ради, органу. Щоб ми тут не приймали, Київ все одним підписом вирішує і погоджує будівництво, забудови. Без делегування повноважень від Києва, ефекту не буде», – наголосив міський посадовець.
Місто – жива істота
Найскладніше питання – це зберегти пам’ятку архітектури, відтворити її і водночас пристосувати до сьогодення. Професор архітектури зі США Адріан Мандзій зазначає, що місто – це жива істота, воно змінює свої функції і це слід враховувати.
«Відтворити башту як у 17-му столітті, а не пристосувати її до 21-го століття, – це нікому не потрібно. Воно мусить жити. Можна піти шляхом, як німці роблять, що стіна відреставрована стара, а всередині нове. У США і Європі є спеціальні комісії, куди входять різні експерти, науковці, історики, пам’яткознавці, які розглядають проекти, вирішують, як бути з тією чи іншою пам’яткою», – розповів професор Андріан Мандзій.
У Львові є численні громадські організації з охорони історичного середовища міста, але їхній голос надто слабкий, коли руйнується архітектура міста, як і, зрештою, самі львів’яни не вміють боронити те, що їм залишилось у спадок.
На сьогодні у Львові налічується близько двох з половиною тисяч історичних пам’яток, які найбільше приваблюють туристів і потребують охорони.
