chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові державних охоронців пам’яток більше, ніж самих будівель

05 червня 2013 о 14:53

Точки кипіння у Львові сягнула війна між чиновницькими управліннями міста та області, які відповідають за охорону історичного середовища та збереження пам’яток культури. Головна суперечка – довкола видачі дозволів на забудову в історичній частині міста, яка належить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також щодо того, як пристосувати архітектурні пам’ятки до сучасних потреб міста.

Допоки чиновники Львова та області чубляться і переводять відповідальність один на одного, місто втрачає пам’ятки культури. Бо на очах у львів’ян і посадовців зводяться нові будинки у центрі міста, вибиваються двері і вікна у старих будівлях, нищаться оборонні мури,не виконуються судові рішення щодо припинення будівництва, зафіксовані десятки порушень під час будівельних і реставраційних робіт. До того ж, є чимало спекуляцій довкола пам’яток.

У Львівській ОДА реорганізують структуру

Керівництво обласного управління охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської ОДА у всіх гріхах звинувачує мера Львова, його підопічних з управління охорони історичного середовища міста. Згідно з українським законодавством, дозволи на будівництво чи його припинення у центрі міста видає Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю, погоджують і дозволяють проводити роботи в міському управлінні і обласному. Якщо хтось відмовляється підписати папір, Мінкультури ставить свій вердикт. Відтак, хтось будує чи перебудовує будинок в історичному середовищі за дозволом Мінкультури, хтось – міського управління охорони історичного середовища, а хтось – обласної адміністрації. Хаос, безконтрольність, подвійне трактування законодавства лише спонукає підприємливих людей до будівництва у центральній частині, у скверах і на дитячих майданчиках.

Така ситуація ненормальна, погоджується голова Львівської ОДА Віктор Шемчук. «Ми реорганізуємо департамент охорони культурної спадщини в обласній адміністрації. Окрема структура, яка займатиметься збереженням пам’яток буде в області і місті. Відповідно до 34-го указу президента, який уже надійшов в ОДА, частину повноважень від центральних органів виконавчої влади, міністерств і відомств буде передано обласним адміністраціям. І ми за два місяці принаймні в організації наведемо лад, а пріоритетом для нас є охорона культурної спадщини», – зауважив Радіо Свобода очільник області.

У Кабміні львів’ян ігнорують

Те, що має бути делегування повноважень від центральних органів влади місцевим, наголошують і у Ратуші. У мерії говорять про необхідність створення наглядової ради і свої пропозиції щодо внесення змін у законодавство місто надіслало в Кабмін. Але побажання львів’ян проігноровані, наголосив заступник з гуманітарних питань Львівської міськради Василь Косів.

«Згадка про таку наглядову раду міститиметься у рішенні ЮНЕСКО стосовно Львова, яке невдовзі буде прийнято у Камбоджі. Ми пропозиції даємо в Міністерство. Але реакції жодної. Щоби щось створити має бути легальний статус цієї ради, органу. Щоб ми тут не приймали, Київ все одним підписом вирішує і погоджує будівництво, забудови. Без делегування повноважень від Києва, ефекту не буде», – наголосив міський посадовець.

Місто – жива істота

Найскладніше питання – це зберегти пам’ятку архітектури, відтворити її і водночас пристосувати до сьогодення. Професор архітектури зі США Адріан Мандзій зазначає, що місто – це жива істота, воно змінює свої функції і це слід враховувати.

«Відтворити башту як у 17-му столітті, а не пристосувати її до 21-го століття, – це нікому не потрібно. Воно мусить жити. Можна піти шляхом, як німці роблять, що стіна відреставрована стара, а всередині нове. У США і Європі є спеціальні комісії, куди входять різні експерти, науковці, історики, пам’яткознавці, які розглядають проекти, вирішують, як бути з тією чи іншою пам’яткою», – розповів професор Андріан Мандзій.

У Львові є численні громадські організації з охорони історичного середовища міста, але їхній голос надто слабкий, коли руйнується архітектура міста, як і, зрештою, самі львів’яни не вміють боронити те, що їм залишилось у спадок.

На сьогодні у Львові налічується близько двох з половиною тисяч історичних пам’яток, які найбільше приваблюють туристів і потребують охорони.

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути