chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові державних охоронців пам’яток більше, ніж самих будівель

05 червня 2013 о 14:53

Точки кипіння у Львові сягнула війна між чиновницькими управліннями міста та області, які відповідають за охорону історичного середовища та збереження пам’яток культури. Головна суперечка – довкола видачі дозволів на забудову в історичній частині міста, яка належить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також щодо того, як пристосувати архітектурні пам’ятки до сучасних потреб міста.

Допоки чиновники Львова та області чубляться і переводять відповідальність один на одного, місто втрачає пам’ятки культури. Бо на очах у львів’ян і посадовців зводяться нові будинки у центрі міста, вибиваються двері і вікна у старих будівлях, нищаться оборонні мури,не виконуються судові рішення щодо припинення будівництва, зафіксовані десятки порушень під час будівельних і реставраційних робіт. До того ж, є чимало спекуляцій довкола пам’яток.

У Львівській ОДА реорганізують структуру

Керівництво обласного управління охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської ОДА у всіх гріхах звинувачує мера Львова, його підопічних з управління охорони історичного середовища міста. Згідно з українським законодавством, дозволи на будівництво чи його припинення у центрі міста видає Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю, погоджують і дозволяють проводити роботи в міському управлінні і обласному. Якщо хтось відмовляється підписати папір, Мінкультури ставить свій вердикт. Відтак, хтось будує чи перебудовує будинок в історичному середовищі за дозволом Мінкультури, хтось – міського управління охорони історичного середовища, а хтось – обласної адміністрації. Хаос, безконтрольність, подвійне трактування законодавства лише спонукає підприємливих людей до будівництва у центральній частині, у скверах і на дитячих майданчиках.

Така ситуація ненормальна, погоджується голова Львівської ОДА Віктор Шемчук. «Ми реорганізуємо департамент охорони культурної спадщини в обласній адміністрації. Окрема структура, яка займатиметься збереженням пам’яток буде в області і місті. Відповідно до 34-го указу президента, який уже надійшов в ОДА, частину повноважень від центральних органів виконавчої влади, міністерств і відомств буде передано обласним адміністраціям. І ми за два місяці принаймні в організації наведемо лад, а пріоритетом для нас є охорона культурної спадщини», – зауважив Радіо Свобода очільник області.

У Кабміні львів’ян ігнорують

Те, що має бути делегування повноважень від центральних органів влади місцевим, наголошують і у Ратуші. У мерії говорять про необхідність створення наглядової ради і свої пропозиції щодо внесення змін у законодавство місто надіслало в Кабмін. Але побажання львів’ян проігноровані, наголосив заступник з гуманітарних питань Львівської міськради Василь Косів.

«Згадка про таку наглядову раду міститиметься у рішенні ЮНЕСКО стосовно Львова, яке невдовзі буде прийнято у Камбоджі. Ми пропозиції даємо в Міністерство. Але реакції жодної. Щоби щось створити має бути легальний статус цієї ради, органу. Щоб ми тут не приймали, Київ все одним підписом вирішує і погоджує будівництво, забудови. Без делегування повноважень від Києва, ефекту не буде», – наголосив міський посадовець.

Місто – жива істота

Найскладніше питання – це зберегти пам’ятку архітектури, відтворити її і водночас пристосувати до сьогодення. Професор архітектури зі США Адріан Мандзій зазначає, що місто – це жива істота, воно змінює свої функції і це слід враховувати.

«Відтворити башту як у 17-му столітті, а не пристосувати її до 21-го століття, – це нікому не потрібно. Воно мусить жити. Можна піти шляхом, як німці роблять, що стіна відреставрована стара, а всередині нове. У США і Європі є спеціальні комісії, куди входять різні експерти, науковці, історики, пам’яткознавці, які розглядають проекти, вирішують, як бути з тією чи іншою пам’яткою», – розповів професор Андріан Мандзій.

У Львові є численні громадські організації з охорони історичного середовища міста, але їхній голос надто слабкий, коли руйнується архітектура міста, як і, зрештою, самі львів’яни не вміють боронити те, що їм залишилось у спадок.

На сьогодні у Львові налічується близько двох з половиною тисяч історичних пам’яток, які найбільше приваблюють туристів і потребують охорони.

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі