chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові державних охоронців пам’яток більше, ніж самих будівель

05 червня 2013 о 14:53

Точки кипіння у Львові сягнула війна між чиновницькими управліннями міста та області, які відповідають за охорону історичного середовища та збереження пам’яток культури. Головна суперечка – довкола видачі дозволів на забудову в історичній частині міста, яка належить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також щодо того, як пристосувати архітектурні пам’ятки до сучасних потреб міста.

Допоки чиновники Львова та області чубляться і переводять відповідальність один на одного, місто втрачає пам’ятки культури. Бо на очах у львів’ян і посадовців зводяться нові будинки у центрі міста, вибиваються двері і вікна у старих будівлях, нищаться оборонні мури,не виконуються судові рішення щодо припинення будівництва, зафіксовані десятки порушень під час будівельних і реставраційних робіт. До того ж, є чимало спекуляцій довкола пам’яток.

У Львівській ОДА реорганізують структуру

Керівництво обласного управління охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської ОДА у всіх гріхах звинувачує мера Львова, його підопічних з управління охорони історичного середовища міста. Згідно з українським законодавством, дозволи на будівництво чи його припинення у центрі міста видає Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю, погоджують і дозволяють проводити роботи в міському управлінні і обласному. Якщо хтось відмовляється підписати папір, Мінкультури ставить свій вердикт. Відтак, хтось будує чи перебудовує будинок в історичному середовищі за дозволом Мінкультури, хтось – міського управління охорони історичного середовища, а хтось – обласної адміністрації. Хаос, безконтрольність, подвійне трактування законодавства лише спонукає підприємливих людей до будівництва у центральній частині, у скверах і на дитячих майданчиках.

Така ситуація ненормальна, погоджується голова Львівської ОДА Віктор Шемчук. «Ми реорганізуємо департамент охорони культурної спадщини в обласній адміністрації. Окрема структура, яка займатиметься збереженням пам’яток буде в області і місті. Відповідно до 34-го указу президента, який уже надійшов в ОДА, частину повноважень від центральних органів виконавчої влади, міністерств і відомств буде передано обласним адміністраціям. І ми за два місяці принаймні в організації наведемо лад, а пріоритетом для нас є охорона культурної спадщини», – зауважив Радіо Свобода очільник області.

У Кабміні львів’ян ігнорують

Те, що має бути делегування повноважень від центральних органів влади місцевим, наголошують і у Ратуші. У мерії говорять про необхідність створення наглядової ради і свої пропозиції щодо внесення змін у законодавство місто надіслало в Кабмін. Але побажання львів’ян проігноровані, наголосив заступник з гуманітарних питань Львівської міськради Василь Косів.

«Згадка про таку наглядову раду міститиметься у рішенні ЮНЕСКО стосовно Львова, яке невдовзі буде прийнято у Камбоджі. Ми пропозиції даємо в Міністерство. Але реакції жодної. Щоби щось створити має бути легальний статус цієї ради, органу. Щоб ми тут не приймали, Київ все одним підписом вирішує і погоджує будівництво, забудови. Без делегування повноважень від Києва, ефекту не буде», – наголосив міський посадовець.

Місто – жива істота

Найскладніше питання – це зберегти пам’ятку архітектури, відтворити її і водночас пристосувати до сьогодення. Професор архітектури зі США Адріан Мандзій зазначає, що місто – це жива істота, воно змінює свої функції і це слід враховувати.

«Відтворити башту як у 17-му столітті, а не пристосувати її до 21-го століття, – це нікому не потрібно. Воно мусить жити. Можна піти шляхом, як німці роблять, що стіна відреставрована стара, а всередині нове. У США і Європі є спеціальні комісії, куди входять різні експерти, науковці, історики, пам’яткознавці, які розглядають проекти, вирішують, як бути з тією чи іншою пам’яткою», – розповів професор Андріан Мандзій.

У Львові є численні громадські організації з охорони історичного середовища міста, але їхній голос надто слабкий, коли руйнується архітектура міста, як і, зрештою, самі львів’яни не вміють боронити те, що їм залишилось у спадок.

На сьогодні у Львові налічується близько двох з половиною тисяч історичних пам’яток, які найбільше приваблюють туристів і потребують охорони.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути