Відбулося оголошення результатів Всеукраїнського бліц-конкурсу на визначення кращого ескізного проекту пам’ятного знака на честь 1025-річчя хрещення Київської Русі.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Київської міської державної адміністрації, за одностайним рішенням членів журі Першу премію було віддано проекту з міста Києва, виконаному авторським колективом «Архітектурне бюро Проценко» у складі: Ігор Проценко, Андрій Моложанов, Ірина Кріль, Анна Потапова, Микита Гусєв.
Другу премію отримав проект з міста Ірпінь. Автори проекту – студент Київського Національного університету будівництва і архітектури – архітектор Ярослав Макарчук та скульптор Артем Стрембіцький.
Третя премія дісталась проекту з міста Києва. Автор проекту – скульптор Ганна Кисельова, архітектори – Янош Віг, Тетяна Чорна (Архітектурне бюро «Я. Віг і партнери»).
Зауважимо, що загалом на конкурс було подано 21 роботу учасниками з різних міст України: Києва, Бердянська, Львова, Харкова, Одеси, Дніпропетровська та Донецька.
За результатами громадського голосування, що проходило на сайті Департаменту та його офіційній сторінці facebook, з 1498 голосів більшість (305) було віддано проекту, що отримав Першу премію від професійного Журі.
Вперше, з досвіду Департаменту містобудування та архітектури у проведенні громадського голосування, думка спеціалістів співпала з вподобаннями громадськості.
У прес-службі нагадали, що конкурс на створення пам’ятного знака на честь 1025-річчя хрещення Київської Русі на Набережному шосе було оголошено у квітні.
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту.
Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.