55-річний науковий доробок Петра Лизанця ледь умістився в 30-томному виданні.
Важко пригадати таку презентацію, щоб відразу представити весь науковий доробок та ще в такому обсязі.
Відомий учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор Ужгородського національного університету Петро Лизанець за 55 років своєї активної науково-дослідницької діяльності в галузі української та угорської мов цих міжмовних контактів напрацював на 30 (!) об’ємних томів. Ба навіть і вони не охоплюють усього наукового доробку Петра Миколайовича. Сюди не ввійшли колективні праці, скажімо, семитомний Загальнокарпатський діалектологічний атлас, майже з десяток словників та ряд інших видань.
Тридцятитомне зібрання, яке вийшло друком у видавництві «Карпати», за хронологією об’єднує монографії, наукові праці й статті, матеріали, зібрані під час фольклорних записів, газетні публікації і багато іншого. Ось у першому томі подається монографічне дослідження «Українські південнокарпатські говірки Затисся Виноградівського району». Воно охоплює 1957 рік. Не менш значимим і цікавим є другий том (1957—1964 роки), в якому публікується велика науково-дослідницька праця про угорські запозичення в українських говорах Закарпаття. Далі інші 28 томів також упорядковані за хронологією аж до зовсім ще свіжих наукових праць, які подаються мовою оригіналу з відповідними анотаціями автора.
Більш як півстоліття наукової діяльності уродженця села Ізвор (нині Родниківка на Свалявщині) Петра Лизанця тісно пов’язані з викладацькою роботою в Ужгородському національному університеті. Двічі був деканом — відповідно філологічного та гуманітарно-природничого факультетів. Професор з Ужгорода утримує в Україні своєрідний рекорд — Петро Миколайович поспіль 48 років очолює кафедру угорської філології. А з 1988-го, від дня створення і досі, є директором Центру гунгарології УжНУ.
Петро Лизанець — автор багатьох прикладних праць. Він створив підручник української мови не тільки для угорців, але й для росіян. Запропонував по ньому вчити державну мову народним депутатам України та урядовцям Кабміну.
Презентація наукового видання вченого, виявляється, є першим подібним заходом. Тому багато з присутніх навіть не сподівалися побачити на кількох стелажах такої кількості видань (окрім тридцятитомника) праць, словників, підручників, розробок, мовознавчих атласів. Як жартома висловився присутній на презентації ректор УжНУ Федір Ващук, такої кількості праць вистачило б на кількох професорів.
