chrome firefox opera safari iexplorer

31 жовтня київська влада вдруге спробує отримати дозвіл на приватизацію Центральної бібліотеки імені Т. Шевченка для дітей

30 жовтня 2013 о 18:39

У четвер, 31 жовтня 2013 р., об 11:00 у Вищому апеляційному адміністративному суді (вул. Московська, 8, зал №11) розглядатиметься апеляційна скарга Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо намагання включити до об’єктів, що підлягають приватизації, приміщення Центральної бібліотеки імені Т. Шевченка для дітей м. Києва.

Нагадаємо, приміщення цієї бібліотеки, яка знаходиться за адресою проспект Перемоги, 25-А (площею 790 кв.м) вже вдруге намагаються приватизувати.

Перша спроба відбулася у березні минулого року. Тоді Українська бібліотечна асоціація звернулася до народного депутата Миколи Томенка з проханням не дозволити забрати приміщення у Центральної бібліотеки імені Т. Шевченка для дітей м. Києва. Під впливом громадськості та звернень народного депутата вдалося відкрити справу за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, відповідно до якого приміщення, де розташована та функціонує Центральна бібліотека для дітей, включено до Програми приватизації комунального майна. Справа в тому, що включення даного приміщення до програми приватизацію порушує норми законодавства, згідно з яким будівлі (споруди , приміщення) або їх окремі частини, де розміщуються бібліотеки, які є об’єктами загальнодержавного значення, не підлягають приватизації.

31 січня 2013 р. Окружний адміністративний суд м. Києва постановив задовольнити повністю позов заступника прокурора м. Києва та визнати незаконним і скасувати рішення Київради про включення приміщення бібліотеки до програми приватизації шляхом продажу на аукціонах, за конкурсом.

Через сім місяців після винесення судового рішення (22 серпня 2013 р.) Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляцію на рішення Окружного суду м. Києва. 4 жовтня було відкрито провадження, засідання призначено на 31 жовтня 2013 р.

Таким чином напередодні святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка та на честь Року Шевченка в Україні київська влада хоче зробити оригінальний «подарунок» – приватизувати будівлю дитячої центральної бібліотеки, що носить його ім’я.

На судовому засіданні, під час якого розглядатиметься апеляційна скарга, будуть присутні народні депутати Микола Томенко та Юрій Одарченко.

Також з 10:30 біля приміщення суду проходитиме пікет, організований Київським осередком партії «Батьківщина».

Довідка

Центральна бібліотека імені Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва діє з 1919 р. Її статус науково-дослідного, інформаційного та консультативного центру з питань культурного розвитку дітей міста визначено урядом України.

Бібліотека створена у 1918 році за клопотанням відомих діячів культури П. Г. Тичини, В. К. Магерівського і в той час була другою бібліотекою для дітей в Україні. Деякий час тут працював бібліотекарем сам Павло Тичина.

У квітні 1920 року за його пропозицією бібліотеці присвоєно ім’я Тараса Григоровича Шевченка.

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути