Якщо ви зібралися їхати до України, скоріш за все, ваша подорож буде приємною і цілком комфортною. Та пам’ятайте, “там” – це вам не “тут”, тому варто подбати про власну безпеку і бути завжди готовим до сюрпризів, якими переповнена ця привітна східноєвропейська країна. Приблизно в такому дипломатичному дусі до своїх громадян звертаються уряди та туристичні компанії англомовних країн.
Про це пише Олег Карп’як у матеріалі для BBC Україна.
А “сюрпризів” в Україні, як свідчать веб-сайти цих установ, не так уже й мало. І чи не найбільший з них – це дрібні крадіжки та шахрайство, жертвами яких часто стають саме іноземці.
“Українці зазвичай розпізнають іноземця за 10 кроків, тому як би ви не намагалися злитися з натовпом, ви все одно будете виділятися як “багатий” західний турист, тож краще не ускладнюйте ситуацію і не світіть грошима”, – радить своїм читачам Lonely Planet, один з найвідоміших туристичних путівників.
“Злочинність в Україні зростає, – пише державний туристичний портал Австралії Клацнути www.smartraveller.gov.au – Тут регулярно трапляються випадки пограбування, кишенькових крадіжок та вихоплювання сумок із рук. Особливо йдеться про громадський транспорт, людні ринки, популярні туристичні місця, а також бари і нічні клуби”.
Один з прийомів українських шахраїв описаний практично в кожній офіційній рекомендації. Начебто випадковий перехожий знаходить прямо під ногами довірливого туриста загублений кимось гаманець. Після цього він (а це, ясна річ, шахрай!) приязно пропонує іноземцю поділитися щойно знайденими грошима і запрошує щасливчика відійти в затишний дворик, щоб там озолотити його. Іноземцям, звісно, рекомендують не встрявати в такі розмови і рухатися далі, не відхиляючись від курсу.
Туристам також радять не ходити поодинці на неосвітлених вулицях після заходу сонця.
Наша міліція їх береже?
Уряд Сполучених Штатів, чиї громадяни регулярно стурбовані стріляниною у своїй країні, завбачливо пояснює: в Україні більшість злочинців не носять з собою пістолетів чи гвинтівок.
“Коли справа все ж доходить до насильницьких нападів, зазвичай в хід ідуть удари кулаками і ногами або ж пляшки, які трапилися під руками чи інші схожі речі, що використовуються як кийки”, – пояснює урядовий туристичний сайт Клацнути travel.state.gov.
Особливо уважними варто бути представникам національностей, які малопоширені в Україні, а також гомосексуалам, застерігають офіційні і неофіційні путівники.
“Ситуація далеко не така погана, як, приміром, у Санкт-Петербурзі, але якщо ви маєте зовнішність темношкірого, азіата або жителя Близького Сходу, будьте напоготові і поводьтеся особливо обережно, коли виходите на вулицю ввечері чи вночі”, – рекомендує Lonely Planet.
Автори путівника нагадують про випадок 2008 року, коли в Києві на вулиці 15-ма ударами ножа вбили конголезця, який шукав притулку в Україні.
А уряд США застерігає, що в країні, чиновники якої відомі відверто зневажливими репліками на адресу геїв, регулярно нападають також і на представників сексуальних меншин.
“Посольство США (в Україні – Ред.) має численні і варті довіри свідчення від жертв насильницьких злочинів на ґрунті ненависті, в яких стверджується, що одягнені у форму поліцейські спостерігали за нападами і не робили нічого, щоб зупинити їх, допомогти жертві після побиття та вистежити і затримати нападників”, – застерігає американський уряд своїх туристів.
Те саме сказано і про жертв зґвалтувань – “не очікуйте активного сприяння з боку українських правоохоронців”.
Остаточно відмовившись від дипломатичності, державний туристичний ресурс Сполучених Штатів пояснює своїм громадянам, що міліція в Україні “має низьку зарплату і мотивацію, погане обладнання та вважається однією з найбільш корумпованих установ”.
Крім того, переважна більшість правоохоронців не розмовляють англійською. При цьому міліціонери мають право зупинити вас на вулиці, щоб перевірити документи, тому паспорт краще носити з собою, додає веб-ресурс.
Маршрутки і СВ
Дороги погані і неосвітлені, водії часто ігнорують дорожні знаки, не вмикають “поворотів”, не пропускають пішоходів навіть там, де переходи чітко позначені, паркуються на тротуарах, їздять п’яними, а іноді й взагалі без прав. Так можна коротко узагальнити застереження про особливості українського дорожнього руху від урядів США, Британії, Ірландії, Канади і Австралії.
Відтак іноземцям рекомендують заради їхньої ж безпеки не виїжджати ввечері чи вночі за межі великих міст.
Якщо ж сталася прикрість і водій-іноземець потрапив у ДТП на незатишній українській дорозі, уряд США дає чіткі інструкції: не пересувайте автомобіль з місця аварії, якщо лише він не створює явно небезпечну ситуацію. І додає: цілком ймовірно, що чекати не міліцію доведеться кілька годин. Проте є і добра новина: дорожній затор, спричинений вашим побитим авто, в Україні не вважається явно небезпечною ситуацією.
Будучи досі невідомою світовій спільноті, Україна поневолі стала об’єктом пересудів, а іноземні путівники рясніють застереженнями щодо подорожей до України.
Я можу з впевненістю сказати, що ситуація вкрай перебільшена.
Як і в будь-якій іншій країні, в Україні є вишколена туристична привабливість, а є і звичайні, буденні реалії. Це не тому, що ми такі “ворожі”, а тому, що Україна ще не до кінця вивчила правила прийому гостей з-за кордону.
Але ми швидко вчимося. І як результат, цьогоріч Україна б’є туристичні рекорди. Наприклад, до Києва приїхало 1,66 млн гостей, до Львова – 1,92 млн.
Спілкуючись з іноземними гостями, помічаю, що штучно створений колись західними ЗМІ “ворожий” образ України розвінчується. І якщо туристи все ж стикаються з певними українськими “реаліями”, вони сприймають це як пригоду, як щось нове для себе.
Висновок очевидний: Україною безпечніше подорожувати поїздами і автобусами, тим паче, що цікавих вражень там не бракуватиме.
“Це дуже специфічний досвід: коли дивишся, як автобуси приїжджають і від’їжджають, здавалось би, без жодного ритму чи причини, а водії іноді прикрашають свої кабіни іконками, фіранками або пластиковими квітами”, – ділиться враженнями від української автостанції Lonely Planet.
Окрему увагу путівники приділяють українським маршруткам.
“Квиток зазвичай коштує десь між 1,50 і 3 грн. І варто пам’ятати, що пасажири часто передають плату за проїзд водієві через руки інших пасажирів”, – уточнює сайт ірландського Департаменту з міжнародних справ і торгівлі.
Дещо більше застережень до поїздів: там може бути небезпечно, якщо їхати вночі і не зачиняти двері купе, застерігає канадський уряд.
Однак турист з Бельгії, дописувач інтернет-форуму про Україну на сайті Клацнути Lonely Planet під ніком mvbergen, пише про інший бік проблеми зачинених дверей купе: вам може просто забракнути сил зробити це.
“Ось короткий опис того, що ви отримаєте за 100 євро, заплативши за перший клас в українському потязі, – пише він. – Одне ліжко у двомісному купе, телевізор з жахливим зображенням, який показує лише рекламу української залізниці… фіранки, які падають щоразу, коли ви їх розсуваєте, несправну сигналізацію, несправні розетки…, брудні туалети, відсутність води і туалетного паперу”.
“Дражливі дрібниці”
Якщо послухати враження іноземних туристів, які, попри всі перестороги, таки побували в Україні, стає зрозумілим, що вони знають про цю країну дещо більше й глибше, ніж їхні уряди, які видають рекомендації.
Парадоксальну суперечливість внутрішнього українського життя тонко помітив житель Туреччини, який пише на форумі Lonely Planet під ніком maenad: “Українці загалом привітні люди, якщо з ними зійтися трохи ближче. Але продавці, чиновники і часто перехожі, в яких запитуєш дорогу, бувають неймовірно грубими”.
Найбільше відвідувачів з-за кордону в Україні вражає бюрократичний, апатичний та іноді безцеремонно вульгарний сервіс, погоджується Lonely Planet.
“Онімілі працівники готельних стійок реєстрації, продавці, які нікуди не поспішають, та квиткові каси, що закриваються саме тоді, коли ви вистояли довжелезну чергу – Україні ще належить струсити з себе всі ці дражливі дрібниці, успадковані від Радянського Союзу”, – пише путівник.
І додає: провівши в цій країні трохи більше часу, ви звикаєте до очманілого стилю їзди, переповненого транспорту, сміття на вулицях, поголовного куріння і майже забобонного страху місцевих жителів перед протягами – тобто свіжим повітрям – особливо, в задушливих маршрутках.
З іншого боку, все це – деталі великого полотна, на якому вимальовуються враження від подорожі. А Україна – саме та країна, куди варто їхати, щоб зійти з протоптаної стежки в пошуках справжніх пригод
