chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині триває реконструкція садиби поміщика Павла Енгельгардта

21 листопада 2013 о 13:27

Не знав поміщик Павло Енгельгардт, коли брав до себе у козачки малого Тараса Шевченка, що через 200 років, завдяки славі талановитого підопічного, панський маєток одержить друге життя.

Нині, у рамках підготовки до відзначення ювілею Кобзаря у селищі Будище Звенигородського району йде реконструкція маєтку пана Енгельгардта, який першим помітив малярські здібності юного Тараса.

На території цього маєтку дотепер росте кремезний дуб, у дуплі якого, за переказами, малий Тарас ховав свої малюнки, пише Україна молода.

Як розповіли виданню у департаменті капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації, який є замовником реконструкції, у маєтку загалом виконано третину запланованих ремонтних робіт. Зокрема, завершується реконструкція фасаду будинку управителя, де будівельники відновлюють цегляну кладку, ґрунтують та фарбують стіни, перекривають дах. Проведено й підготовку до ремонту приміщення погреба — деталі та поверхні очищено від іржі, старої фарби і штукатурки. Водночас на паркових алеях облаштовано бетонну армовану основу та розпочато кладку клінкерної цегли.

Після цього, повідомляє прес–служба Черкаської ОДА, ремонтники візьмуться за відтворення у панському маєтку альтанок та каскаду ставків. А ще, відповідно до проекту реконструкції парку — пам’ятки садово–паркового мистецтва ХІХ століття та прилеглої території до маєтку Павла Енгельгардта, розробленого ТОВ «Інститут Київпроектреставрація», буде проведено реставрацію реліктових дубів та відтворення історичного середовища поміщицької садиби Енгельгардта.

Автором реставраційних робіт у маєтку є архітектор Юрій Лосицький.

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі