chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині триває реконструкція садиби поміщика Павла Енгельгардта

21 листопада 2013 о 13:27

Не знав поміщик Павло Енгельгардт, коли брав до себе у козачки малого Тараса Шевченка, що через 200 років, завдяки славі талановитого підопічного, панський маєток одержить друге життя.

Нині, у рамках підготовки до відзначення ювілею Кобзаря у селищі Будище Звенигородського району йде реконструкція маєтку пана Енгельгардта, який першим помітив малярські здібності юного Тараса.

На території цього маєтку дотепер росте кремезний дуб, у дуплі якого, за переказами, малий Тарас ховав свої малюнки, пише Україна молода.

Як розповіли виданню у департаменті капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації, який є замовником реконструкції, у маєтку загалом виконано третину запланованих ремонтних робіт. Зокрема, завершується реконструкція фасаду будинку управителя, де будівельники відновлюють цегляну кладку, ґрунтують та фарбують стіни, перекривають дах. Проведено й підготовку до ремонту приміщення погреба — деталі та поверхні очищено від іржі, старої фарби і штукатурки. Водночас на паркових алеях облаштовано бетонну армовану основу та розпочато кладку клінкерної цегли.

Після цього, повідомляє прес–служба Черкаської ОДА, ремонтники візьмуться за відтворення у панському маєтку альтанок та каскаду ставків. А ще, відповідно до проекту реконструкції парку — пам’ятки садово–паркового мистецтва ХІХ століття та прилеглої території до маєтку Павла Енгельгардта, розробленого ТОВ «Інститут Київпроектреставрація», буде проведено реставрацію реліктових дубів та відтворення історичного середовища поміщицької садиби Енгельгардта.

Автором реставраційних робіт у маєтку є архітектор Юрій Лосицький.

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути