chrome firefox opera safari iexplorer

Україна втрачає контроль над ядерною безпекою, — екологи

19 листопада 2013 о 09:03

Експлуатацію енергоблоку №1 Южно-Української АЕС, проектний термін роботи якого закінчується 2 грудня 2013 року, можуть продовжити без проведення всіх необхідних заходів з підвищення безпеки, що несе значні загрози населенню та довкіллю.

Відповідне рішення попри застереження експертів планує ухвалити Державна інспекція ядерного регулювання України, повідомляє Національний екологічний центр України.

Про загрози експлуатації енергоблоку у понадпроектний термін без виконання всіх заходів з безпеки свідчить дослідження Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку №1 ЮУ АЕС, яке Національний екологічний центр України провів за технічної підтримки експертів ядерної галузі. В проаналізованому документі відсутня фактична інформація. Є тільки узагальнена і висновки по 14 факторам безпеки.

ДП НАЕК “Енергоатом” не виконав понад півсотні заходів, включених Міжнародною агенцією атомної енергії (МАГАТЕ) до Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки реактора. І частково не втілив рекомендації, розроблені після аварії на японській АЕС “Фукусіма-Даічі”.

Планову кількість циклів розхолоджень на енергоблоці вже перевищено, що загрожує утворенням в корпусі реактора мікротріщин. Подальша експлуатація корпусу, який не підлягає заміні за таких умов може призвести до серйозної аварії з викидом радіоактивних речовин в атмосферу, повідомляє НЕЦУ.

Аналогів енергоблоку №1 ЮУ АЕС у світі небагато. Досвіду використання такої установки вкрай мало, що лише посилює необхідність ретельної перевірки її стану.

Але на підтримку безпечної роботи АЕС в “Енергоатома” не достатньо коштів, як зазначає Тетяна Вербицька, експерт НЕЦУ: «На заходи підвищення безпеки АЕС до тарифу Енергоатому включено лише 726,7 млн. грн., а потрібно майже 3 мільярди. І це тільки у 2013 році».

Зараз в Южноукраїнську (Миколаївська обл.) відбуваються громадські слухання, присвячені темі продовження експлуатації старого ядерного реактора. «Як можна обговорювати питання національного масштабу щодо подальшої долі відпрацьованого реактора на містечкових слуханнях з людьми залежними від адміністрації ЮУ АЕС? – коментує Юрій Урбанський, виконавчий директор НЕЦУ. – Сумний досвід чорнобильської та фукусімської аварій, схоже, нічого не навчив ділків від мирного атому».

Розділи: Довкілля

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути