chrome firefox opera safari iexplorer

Вчені склали теплову карту людських емоцій

10 січня 2014 о 10:32

Нове дослідження довело, що люди відчувають різні емоції в певних частинах тіла.

Команда вчених з Університету Аалто у Фінляндії провела експеримент на 701 учаснику, яким демонстрували емоційні відео, фотографії різних виразів обличчя, історії і фільми, які викликають певні емоції.

Потім їх попросили використовувати силуети людини, згенеровані на комп`ютері, щоб позначити, де саме в тілі вони відчували той чи інший стимул, додаючи холодні або гарячі кольори.

«Ми часто думаємо що емоції — це те, що відбувається лише в розумі, але є безліч доказів того, що це відбувається і в нашому тілі», — пояснив автор дослідження Лаурі Нумменмаа  Lauri Nummenmaa) .

Вчені поєднали відповіді учасників, щоб скласти універсальні теплові карти широкого спектру емоцій.

Більшість основних емоцій викликало активність у верхній частині грудей, що, можливо, пов`язано із змінами в диханні і серцевому ритмі.

Відчуття у верхніх кінцівках нерозривно пов`язані зі емоціями зближення, як наприклад, злість і любов, а менша активність або тяжкість в кінцівках пов`язані з емоціями смутку і тривоги.

Теплові карти емоцій людмни. Теплі кольори показують місця де люди відчували збудження під час емоції , а холодні кольори — неактивні місця.

Зміни пов`язані з багатьма емоціями, а відчуття у горлі і животі з`являлися тільки коли люди відчували огиду.

У порівнянні з іншими емоціями, щастя викликало відчуття у всьому тілі.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути