chrome firefox opera safari iexplorer

Як захиститися від стресу під час революції: поради психолога

27 січня 2014 о 15:11

Події, що наразі відбуваються в Україні спричиняють неабиякий стрес у тих, хто за ними слідкує, не говорячи про тих, хто бере в них участь.

Кореспондент Громадського радіо Максим Буткевич поспілкувався з психологом та завідувачкою кафедри психології та педагогіки Карпатського університету ім. А. Волошина Катериною Балегою, яка розповіла про те, як захиститися від стресу.

— Зараз людина перебуває у вирі теперішніх подій, починаючи від сприйняття великої кількості негативної інформації закінчуючи просто баченням того, що відбувається на вулицях. Які психологічні наслідки, перед всім, можливий негатив це може спричинити?

— Звичайно що всі ми охоплені подіями, які відбуваються, на території всієї України, а тепер не тільки Києві, тепер в інших містах,

Таки скарги, як безсоння, тривожність, відсутність апетиту або зловживання заспокійливими засобами, а також алкоголем — це звичайні скарги наших клієнтів в даний період.

Ще б хотілося зауважити, що всі люди, які перебувають у напруженому стані, перебувають в стані стресу. Стрес – це нормальна реакція організму на будь-які подразники та події, що відбуваються.

Але коли стрес стає хронічним, іде перенапруження організму, тоді наші захисні функції організму знижуються, і відбувається вже негативний вплив і на організм, і цілому на психіку людей. …...

Звичайно це сказується з часом дуже негативно, і ми всі знаємо про посттравматичні стресові розлади, але на даний момент порадами є наступні такі дії:

Учасники, активісти і ті, хто знаходиться у вирі подій, повинні усвідомлювати, що вони взяли таку відповідальність знаходитись і бути учасниками цих подій, і тому вони повинні відповідати за власне здоров’я та здоров’я своїх близьких, друзів та родичів.

Тому я хотіла би порекомендувати, дуже прості істини, які всім відомі, але які допоможуть знизити рівень стресу як і власне цих учасників, так і їх близьких і родичів.

По-перше ця відповідальність передбачає те, що ви слідкуєте, як би це не смішно звучало, може, в таких подіях, за своїм харчуванням і сном. Обов’язково необхідно враховувати ці фактори, інакше захисні функції організму можуть зійти до нуля.

По-друге – звичайно це – інформування. І вам, і вашим близьким буде набагато легше, якщо в у вас буде зазначений час, коли ви контактуєте. Звичайно, важливо — це заряджені мобільні телефони, відписані смс і так далі.

Це – підтримка. Коли ви знаходитесь десь у вирі подій, необхідно, якщо ви маєте психологічний ресурс і відчуваєте себе впевнено, тобто більш впевнено, ніж оточуючі, не давати розповсюджуватись паніці, тому що паніка – це таке заразне явище, воно розповсюджується дуже швидко.

Не давайте панікувати тим, хто вас оточує. Хотілось би, щоб люди не намагалися розповсюджувати негативну інформацію, неперевірену інформацію, не сіяти «сем’я раздору», як то кажуть.

Про те, як підтримувати близьких, я вже згадувала: телефонуйте їм частіше, давайте їм частіше знати за себе, обов’язково залиште їм контакти людей, які знаходяться навколо вас. Обов’язково, як я казала, пам’ятайте про сон.

Звісно легше тим людям, які володіють методами розслаблення, релаксацією, методами медитації, дихання, автогенного тренування. Але ми говоримо зараз про дуже масові події, тому не впевнена, що не всі навколо знають про ці методи.

Після того, як ви були у вирі стресових подій, коли відчуваєте перенапруження, зверніть увагу на такі показники: наскільки ефективний ваш сон. Сон – це найкращий метод розслаблення, найкращий метод відновлення діяльності всього організму. Намагайтесь заснути. Часті скарги на те, що не виходить заснути, звичайно, звучать із вуст учасників подій, а також із вуст родичів та близьких. Але намагайтесь поспати. Щоби спати, треба знижувати вживання кави і алкоголю – вони ведуть до перезбудження.

Після якихось активних подій треба розслабитись. Розслаблення – це, в першу чергу, дихання. Може бути необхідно зігріти кінцівки рук, зробити масаж ділянки шиї. Може бути прогулянка, якійсь рух, який заспокоїть людину.

Обов’язково з’їжте щось смачненьке — шоколад, банани тощо, все те, що приводить до вироблення так званих гормонів щастя, і дає змогу заспокоїтись організму.

Прийміть гарячу ванну або душ, контрастний душ, або теплий душ, аромаванна дуже добре допомагає, включіть собі музику. Я розумію, що це звучить смішно в даних умовах, але слухайте гарну музику. Намагайтесь, хто може, щось помалювати, пов'язати. Зробіть щось, що приводить до зняття напруги.

Обов’язково – це любов один до одного. Зробіть масаж своєму партнеру, який тільки що повернувся з подій, перегляньте якийсь позитивний відеоролик або фільм, і намагайтесь якомога більше підтримувати один одного. Не забувайте що в таких ситуаціях почуття гумору і збереження здорового глузду є запорукою нашого успіху.

— Питання яке випливає з того, про що ви кажете: у нас дуже серйозно ставляться до необхідності надання допомоги першої медичної допомоги у разі травм. А от що до надання психологічної допомоги — я про це чую мало. Якщо я бачу, що мій товариш, товаришка перебуває на межі – що я повинен зробити для цього?

— Звичайно організм і психіка кожної людини по-різному реагує на стрес. Деякі люди мають дуже високий рівень стресостійкості, інші мають нижчий поріг. Треба враховувати ці факти.

Якщо людина знаходиться в стресовому стані, можуть виникати такі явища, як панічні атаки. Зовнішніми ознаками панічної атаки можуть бути тахікардія (підвищення серцебиття), нехватка повітря, людина починає скаржитись на те, що вона задихається, наявний страх смерті, який оточуючі нас описують як «Я зараз помру…мені погано, я зараз помру».

Необхідно покласти людину в горизонтальне положення, намагатись масажувати, розігрівати кінцівки, тому що надмірний викид адреналіну блокує нормальне кровопостачання. Якщо ви візьмете руку такої людини, ви відчуєте, що вона така холодна, як лід. Зігрівайте таку людину.

Намагайтеся розмовляти, обов’язково дивитись в очі, розмовляти і заспокоювати людину. Найкращим, звичайно було б вивезти людину з активних подій, з того місця, де відбуваються активні події. Якщо такої змоги нема, необхідно ізолювати людину від шуму, надмірного освітлення і дати можливість трошки відпочити.

Таким, як би мовити, «дєдовскім» методом в польових умовах є валєріанка, таке ж банальне явище, ми всі знаємо запах від наших бабусь, можна закапати пару капель валеріани у ніс, це неприємна процедура, але людині стає набагато легше.

Це також надання гарячого пиття, це трав'яні чаї. І звичайно – зконтактувати з людьми, які можуть допомогти психологічно, підтримати. Це родичі, це близькі, друзі – ті, хто зможуть заспокоїти людину.

Якщо немає, гарно було б, щоб працювали професійні бригади психологів, які би координували дії, які би знали про психологію натовпу, психологічні явища паніки, методи припинення панічних дій натовпу, але, наскільки я розумію, не дуже організовано це відбувається, принаймні в Ужгороді.

Щодо моїх колег в Києві, я думаю у наступні дні вони зможуть дати коментарі з приводу подій в Києві, як зорганізується психологічна допомога, і навіть надати інформацію, куди можна звернутись.

Адже поки людина знаходиться в стресовому стані у вирі подій, вона реагує на максимумі. Найстрашніші наслідки відбуваються, коле вже стихає і ми маємо посттравматичний розгляд наслідків подій.

— Ви згадали, що коли людина виходить з зони активних подій, зі стресової ситуації то варто зокрема, якщо є змога, прийняти ванну, послухати гарну музику, передивитись позитивний фільм. Я дуже часто останніми днями і тижнями, чую, що люди будь яку хвилину, витрачену на будь яке стороннє, на музику, на ролик, ще на щось, вважають згаяною дарма. І це породжує в них відчуття, що вони нічого не роблять або роблять недостатньо і вони намагаються до максимуму зменшити витрату часу на будь що інше. Наскільки такий підхід правильний, і що би взагалі ви відповіли людині, яка говорить «Я відчуваю, що я майже нічого не роблю, бо я там подивися ролик якийсь позитивний або я слухаю музику».

— Це зрозуміло. Звичайно я нікого не відговорюю, щоб бути активним. Адже корисна діяльність, позитивні дії активна участь у будь-яких формах, у яких ви можете провити себе по відношенню до подій – позитивні наслідки. Слід пам’ятати, що якщо ви зовсім вийдете з ладу, користі від вас буде набагато менше. Тобто, це як взяти за правило: я маю поїсти, я маю поспати (якщо це виходить) для відновлення організму.

Я нагадую, що говорила про відповідальність: у вирі подій зараз дуже розумні, інтелігентні креативні люди, і вони розуміють, що таке відповідальність і контроль над своїми емоціями і реакціями – це основне правило. Тобто намагайтесь контролювати себе, залишатися тут і тепер, звичайно, реагувати на те що відбувається.

Якщо у вас тут і тепер видалась хвилина трошки перепочити і з’їсти щось смачненьке, будь ласка, зробіть це, бережіть себе, як для своїх рідних, так і для всієї країни і для всього світу, який змінюється на краще.

23 грудня

Інші дати
Народився Степан Тимошенко
(1878, с.Шпотівка, Сумська область – 1972) – український вчений у галузі механіки. Автор фундаментальних праць з теорії опору матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Основоположник школи прикладної механіки в США.
Розгорнути