chrome firefox opera safari iexplorer

Джемілєв розповість ООН, що кримські татари хочуть справжній референдум

28 березня 2014 о 14:18

Лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв на Раді Безпеки в ООН висловити бажання кримських татар провести справжній референдум у Криму.

Про це він сказав у своєму виступі в Раді Європи у Брюсселі 27 березня, повідомляє сайт депутата.

Він повідомив, що позачергова 2-а сесія Курултаю кримськотатарського народу 29 березня у Бахчисараї прийме важливе для майбутнього Криму рішення.

«Ми проведемо серед кримських татар свій представницький референдум», — сказав Джемілєв.

«Наш референдум на відміну від російського, не буде фальшивим. У Нью-Йорку, на Раді Безпеки в ООН, я збираюся торкнутися цієї проблеми. Кримські татари проведуть свій референдум щодо статусу Криму», — заявив він.

За словами Джемілєва, кримські татари не авантюристи й не мрійники, і своїм референдумом народ покаже усьому світу, який шлях вибрали «імперіалісти й окупанти».

«Можна припустити, що Росія заборонить трансляцію референдуму для волелюбного світу.  Тоді весь світ побачить, що Росія не збирається забезпечувати дотримання прав кримських татар. Ці дії продемонструють світу наслідки окупації», — сказав він.

Джемілєв повідомив, що через острах терору певна частина жінок і дітей кримських татар змушені були покинути межі Криму.

Також він зазначив, що реакція на окупацію Криму недостатня.

У рамках візиту в Брюссель Джемілєв виступив із доповіддю у Раді Європи перед парламентарями.

Напередодні візиту в Америку він узяв участь у форумі «Демократичні реформи й приклад України», на якому висловив свою думку з приводу так званого «референдуму», що пройшов 16 березня в Криму.

Джемілєва у Брюсселі вітав колишній голова Верховної Ради — Відбудовчого Сейму Литви, а нині — європарламентар Вітаутас Ландсбрегіс.

Ландсбергіс так висловив свою думку з приводу анексії Криму: «Більше немає нацистської Німеччини, але є фашистська Росія».

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути