chrome firefox opera safari iexplorer

Москва та Петербург потрапили до переліку осередків міжетнічної напруги

14 квітня 2014 о 10:36

Серед російських регіонів найбільш напружена міжетнічна ситуація склалася в Москві, Санкт-Петербурзі, Ставропольському краї, республіках Дагестан і Татарстан.

Такі дані наводить Lenta.ru з посиланням на дослідження, проведене співробітниками Центру вивчення національних конфліктів та «Клубу Регіонів» в період з вересня по березень 2013 2014 року.

За даними експертів, всього за вказаний період в Росії відбулося 570 «етнічно мотивованих дій». До цієї категорії віднесено широкий спектр дій — від розміщення ксенофобного контенту в інтернеті до масових сутичок із застосуванням зброї і смертельним результатом.

Експерти констатують, що загальносвітовий тренд — демографічний тиск бідного аграрного півдня на індустріальну і більш багату північ — виявляється і в Росії. Глобальна ісламізація безпосередньо впливає на етнокультурну ситуацію в російських регіонах, причому не тільки мусульманських.

Дослідники виділили такі фактори міжетнічної напруженості: неконтрольована міграція; соціально-економічна депресія, яка призводить до «пошуку винних» та ксенофобії; відсутність чіткої національної політики; пов'язана з попередньою проблема необізнаності населення про реальну ситуацію і відсутність культури міжнаціонального спілкування; протистояння еліт і кланів на тлі високого рівня корупції і масової бідності в низці національних республік; низька відповідальність ЗМІ, які часто роздмухують конфлікти; і, нарешті, поширення ідей радикального ісламу й активність інших держав.

Більшість експертів одностайно виділяють в якості одного з найбільш проблемних регіонів Дагестан. Крім нього, регіонами з дуже складною ситуацією названі Чечня, Інгушетія, Кабардино-Балкарія, а також Калмикія. «Тліючий» Північний Кавказ чинить негативний вплив на прилеглі регіони, в першу чергу на Ставропілля та і Ростовську область. Що стосується Поволжя, то його експерти характеризують як «самостійний вогнище напруженості». До «зони ризику» віднесені також кілька регіонів Сибіру, де дестабілізуючим фактором може стати поширення радикального ісламу серед приїжджих, і Далекого Сходу, де серйозною проблемою є присутність мігрантів і сезонних робітників з Китаю.

«Масові заворушення в Пугачову, Браїліві й інших містах показали, що однією тільки пропагандою дружби народів неможливо подолати міжнаціональну ворожнечу», — вказують автори дослідження з помітною назвою «Грона гніву». «За відсутності державної політики «активного втручання» ідеологічний вакуум інтенсивно заповнюється різними організаціями, в тому числі сповідують деструктивні, антисоціальні ідеї. Необхідно пам'ятати, що націоналістичні ідеї мають багато в чому абстрактний характер, тому одна лише боротьба з організаціями не дасть бажаного ефекту. Залучення молоді в регіонах у суспільно корисні проекти стає не благим побажанням, а життєво необхідним засобом зниження ризику спонтанних соціальних вивержень», — підкреслюють експерти.

Експерти прогнозують, що при збереженні наявних умов (державна національна політика, динаміка міграції і так далі) міжетнічна напруженість у регіонах Росії буде лише наростати. При цьому в багатьох регіонах міжнаціональна напруженість має латентний характер і може перетворитися на стихійний протест під впливом резонансного злочину з участю приїжджих.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути