Майже третина всіх дорожньо-транспортних пригод на дорогах України відбувається через значне перевищення дозволеної швидкості. Це під час прес-конференції зазначив перший заступник начальника Департаменту ДАІ МВС України Сергій Будник. Він повідомив, що нині готують зміни до Правил дорожнього руху, якими, зокрема, пропонують переглянути нормативи швидкості руху. А також уже найближчим часом на всеукраїнському форумі з безпеки руху на розсуд громадськості буде запропоновано низку заходів, які убезпечать життя пішоходів і посилять відповідальність водіїв.
Лікнепдля населення
«Перша причина ДТП — перевищення швидкості. Це приблизно 26% від усіх ДТП із постраждалими. На другому місці стоїть порушення правил проїзду перехрестя, тобто правил маневрування. І третій щабель ділять ДТП з водіями, які керують у нетверезому стані, і пішоходи, — розповів Сергій Будник. — Ми повинні звернути увагу на пішоходів, у першу чергу, спільними зусиллями підвищити їхню відповідальність за виконання тих приписів, які встановлено для пішоходів. А з іншого боку — вжити таких заходів для відбудови інфраструктури, яка унеможливить потрапляння їх у автопригоди і травмування. Необхідно впливати на всі ці чинники. Сьогодні більшість автопригод — саме через неналежну поведінку водіїв».
За словами Сергія Будника, необхідно чітко визначити швидкісні режими на тих чи інших ділянках, на окремих ділянках обмежити швидкість до 40 км/год, на інших — підвищити ліміти швидкості.
«Ми знаємо, що у нас є допустимий зазор — 20 км/год, якого немає в жодній країні світу. З цим є велика проблема. Коли цю норму вводили, одним з аргументів було те, що в Україні бракує досконалих приладів. Ті, які на той час використовували, мали значну похибку у вимірюванні. Це призвело до того, що у нас водії зрозуміли, що можна їздити на 20 км/год швидше, ніж це передбачено Правилами дорожнього руху.
Не всі європейці розуміють нас, коли йдеться про обмеження швидкості 60 км/год у населеному пункті. Тільки шість країн Європи мають такий показник. У більшості країн це 50 км/год, і ніяких допусків «+20» там немає. За словами Сергія Будника, систему безпеки визначає діяльність не тільки відповідного органу — ДАІ, а й інших державних органів і насамперед учасників дорожнього руху.
Пішоходи також нерідко стають причиною ДТП. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Він також підкреслив, що не всі ініціативи ДАІ дістають широку підтримку громадськості. Наприклад, так і не було підтримано пропозицію про позначення пішоходів у темний час доби світловідбивальними елементами. Хоч, за його словами, є позитивний досвід багатьох країн Європи, де такі заходи спрацювали. Зокрема в Естонії, яка застосовувала світловідбивальні елементи, смертність на дорогах за один рік знизилася на 70% — тільки завдяки тому, що водії почали бачити пішоходів на вулиці. Він також підкреслив, що витрати на такі заходи дуже малі. Елемент, який можна покласти в кишеню, а ввечері закріпити на одязі, коштує близько 10 гривень.
«На жаль, питання безпеки пішоходів лежить у площині, в першу чергу, ставлення самих пішоходів до своєї безпеки, — зазначає Сергій Будник. — Крім того, це і недостатнє облаштування пішохідних переходів. У державній цільовій програмі до 2016 року, яку нині зупинено, було передбачено облаштування пішохідних переходів відповідними технічними засобами освітлення, позначеннями, які б підвищували їхню безпеку.
Щоправда, самі водії досить скептично ставляться до ідеї позбавити їх можливості користуватися 20-кілометровою маржею швидкості й негативно сприймають намір зменшити допустиму швидкість у населених пунктах з 60-ти до 40 км/год (щоб переконатись у цьому, досить почитати інтернет-форуми, присвячені названій темі). Річ у тім, що водіїв-шумахерів нововведення навряд чи змусять їздити повільніше. Вони, хай як це прикро визнавати, як досі порушували, так і потім навряд чи стануть прихильниками тихої їзди. А ось законослухняним водіям таке обмеження тільки головного болю додасть, та ще й, зазначають автоексперти, заторів на наших дорогах побільшає. То воно нам треба?!
Правилаобіцяютьспростити
Окрім того, 24 липня у Києві відбудеться Загальнонаціональний форум з питань безпеки дорожнього руху.
Доповідачі виступлять з ініціативами з удосконалення законодавства, спрямованими на підвищення рівня безпеки дорожнього руху, а також внесуть пропозиції щодо реформування системи управління безпекою дорожнього руху України.
Скажімо, Державтоінспекція має на меті запропонувати низку змін до правил дорожнього руху і готова обговорити їх із громадськістю. Так, ДАІ наполягатиме на введенні системи нарахування водіям штрафних балів за порушення, на введенні автоматичної фіксації порушень ПДР. Також на форумі з безпеки руху розглянуть нормативи зі швидкості руху, права й обов’язки велосипедистів, параметри паркування тощо.
«Питання, яке я готую до форуму, — нова редакція закону про дорожній рух і нова редакція Правил дорожнього руху, — розповів учасник прес-конференції правозахисник Володимир Караваєв. — Ми ставимо питання про те, що ПДР, які весь цей час затверджувалися постановою Кабміну, повинні стати частиною закону про дорожній рух. Та редакція ПДР, до якої звикли всі водії, з’явилася ще в 1973 році. Сьогодні ми дійшли такого рівня автомобілізації, що у нас практично кожна людина є учасником дорожнього руху. Тому регулювати ці питання має вже не Кабінет Міністрів, а Верховна Рада».
За його словами, чинна редакція ПДР діє з 2001 року. «З 2001 року зміни вносили 18 разів. Це дуже багато, і у багатьох водіїв це викликає негативні емоції. Насправді причина таких частих змін полягає в тому, що ми досі працюємо за структурою ПДР 1973 року. Щоразу ми намагаємося вписати в цю структуру якісь нюанси, які уточнюють певні моменти. У результаті вийшло настільки велике нагромадження, що сьогодні внести чергові зміни досить проблематично — деякі пункти дублюються, йдуть підпункти... Тому треба розробити нову редакцію, нарешті, відійти від структури 1973 року, і це стане базовою точкою, від якої можна буде рухатися далі».
За підсумками форуму буде підписано резолюцію, яка покладе початок широкомасштабній, усебічній та довгостроковій роботі в Україні, спрямованій на зниження кількості дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків.
