chrome firefox opera safari iexplorer

У Криму витратять 52 мільйони рублів, аби позбутися україномовних дорожніх знаків

08 липня 2014 о 15:00

Про це «міністр фінансів» окупованого Криму повідомив на засіданні президії кримського «парламенту».

У Криму порахували суму, необхідну для заміни дорожніх знаків, інформація на яких розміщена англійською та українською мовами. Для цього необхідно витратити 52 мільйони рублів (понад 17 млн грн).  

Про це «міністр фінансів» окупованого Криму Володимир Левандовський повідомив на засіданні президії кримського «парламенту» у вівторок 8 липня, передає кореспондент Крим.Реалії. 

«Володимир Петрович, я прошу, є доручення голови Держради з виконання програми щодо перейменування наших дорожніх знаків: cуму визначено, порядок фінансування визначено, навіть порядок виконання робіт визначено, якщо можна для прискорення програми передбачити поправки (до бюджету Криму – Прим. ред.) на сесію», – закликав Левандовського Віталій Нахлупін, який у кримському «парламенті» очолює постійну комісію з економічної, бюджетно-фінансової та інвестиційної політики.

«Це питання для нас політично дуже важливе. Питання принципу. Нам потрібно в цьому напрямку рухатися», – погодився з ним кримський «спікер» Володимир Константинов. 

У свою чергу Левандовський запевнив, що лист із зазначеною сумою є на столі у «прем'єр-міністра» Криму Сергія Аксьонова, який сьогодні має дати свою відповідь з цього питання.

24 червня на засіданні кримського «уряду» Володимир Константинов запропонував чиновникам до серпня скоротити на території півострова кількість дорожніх знаків українською та англійською мовами.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути