chrome firefox opera safari iexplorer

Мусульмани 4 жовтня починають святкувати найбільше свято ісламу – Курбан-Байрам

03 жовтня 2014 о 10:29

Як повідомили РІСУ в прес-службі ДУМУ, 4 жовтня в 8:00 в Київській соборній мечеті «Ар-Рахма» (вул. Лук'янівська, 46) відбудеться святкування Курбан-Байрам (араб. Ід Аль-Адха). В програмі заходу: святкова молитва, проповідь, привітання, відвідування мусульманського кладовища, благодійний ярмарок та святковий обід.

Курбан-байрам — символ об'єднання віруючих незалежно від їх національності та соціального становища.

Подібні заходи відбудуться в мечетях та ісламських центрах Луганська, Харкова, Донецька, Одеси, Вінниці, Запоріжжя й Криму.

Свято Ід аль адха (Курбан-байрам) – це свято жертвопринесення, що починається вранці 10 зуль-хіджа за мусульманським місячним календарем і триває чотири дні. Ід аль адха — кульмінація хаджу (прощі в Мекку): прочани виконують обряд жертвопринесення в долині Міна на згадку про жертвопринесення Ібрагіма (бібл. Авраама). Згадка про цю подію є в Біблії і в Корані.

Здійснювати жертвопринесення наказано не тільки прочанам, а й кожному мусульманину, який має на це кошти. Жертовними тваринами вважаються корови, вівці й кози. Обряд виконується після святкової молитви, або у наступні два дні свята.

М’ясо жертовних тварин традиційно ділять на 3 частини: одну залишають собі, другу роздають як милостиню мусульманам, третю дарують родичам і сусідам, у тому числі й немусульманам. Гарна традиція — приготування з третьої частини курбану святкового частування — плову, шашлика, мантів — для сусідів, друзів, родичів і всіх, хто прийде в гості у святкові дні.

Сенс обряду жертвопринесення передусім духовний. Кожен мусульманин на чесно зароблені гроші повинен принести жертву й поділитися з бідними й незаможними, пригостити святкової їжею своїх гостей. Це — акт щедрості й пожертвування з надією на Боже прощення.

Розділи: Традиції

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути