chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові — серйозні суперечки щодо спорудження пам’ятника митрополиту Шептицькому

28 лютого 2015 о 10:22

У місті Лева не стихають пристрасті навколо спорудження пам’ятника митрополиту Шептицькому перед собором Святого Юра, пише Високий замок.

Не досить, що задля будівництва величезної площі навколо монумента потрібно переносити проїжджу частину, знищувати сквер навпроти Політехніки (для облаштування дороги), та ще й вартість проекту за умов війни у країні космічна – 32 мільйони гривень.

Саме таку суму озвучили під час ухвалення бюджету розвитку Львова. Для порівняння, на сферу охорони здоров’я передбачено 19,4 мільйона (на клінічні лікарні, поліклініки, амбулаторії), а на управління культури — 6,7 мільйона (на бібліотеки, театри, музичні школи, музеї).

Бюджет розвитку міста є тим “кошиком”, де акумулюються кошти на капітальні ремонти міських установ і придбання необхідного для них. Наприклад, на ремонти бібліотек, театрів, музичних шкіл, на придбання музичних інструментів для шкіл та книг для бібліотек. Він наповнюється в тому числі і з продажу землі та майна міста. Також із бюджету розвитку можуть виділятися кошти на спорудження пам’ятника чи розбудову площі, як у випадку з пам’ятником митрополиту Андрею Шептицькому. Цьогорічні результати розподілення коштів на розвиток Львова засмутили багатьох: управлінню молоді, сім’ї та спорту дістанеться 7,1 млн. грн., на збереження історичного середовища міста виділять 14,5 млн. грн., на допомогу учасникам антитерористичної операції та їхнім сім’ям – 9,3 млн. грн., на заклади культури — 6,7 мільйона...

Народний депутат Ірина Подоляк (екс-начальник управління культури ЛМР) не стала приховувати емоцій: «На театр «Воскресіння» грошей нема — хай завалиться на голову. На театр юного глядача грошей нема — хай відвалиться фасадна стіна на Гнатюка. На звичайний туалет в бібліотеках на Знесінні, вулиці Шевченка, Народному домі на Білогорщі нема. На централізоване водопостачання в Рясному нема. На дитячі і спортивні майданчики нема... Я вже не кажу про енергоощадні технології в соцкультбудівлях. Нема на це, що не зрозуміло? Але на площу для пам’ятника Шептицькому 30 мільйонів мусимо дати».

На тлі убогості міського бюджету 32 мільйони виглядають разюче. Цифри розпалили жваві дискусії громадськості: чи доцільно зводити настільки дорогий пам’ятник в умовах війни, як би сам митрополит, що усі свої кошти жертвував на розвиток української культури, медицини, відреагував на таке?

«Про доцільність спорудження пам’ятника за цим проектом свідчить пропорція людей: тих, які вийшли на пікет біля міської ради проти спорудження пам’ятника (близько семи львів’ян. — “ВЗ”), і тих, які стояли біля собору Святого Юра, коли там виставили Нерукотворний образ Ісуса Христа, — каже начальник управління культури ЛМР Ірина Магдаш. — Це ілюструє відсоток громадян, які за пам’ятник, і тих, які хочуть дискутувати стосовно проекту».

Пані Ірина не вірить у те, що частину коштів на пам’ятник можна було б назбирати силами Церкви, з пожертв меценатів та парафіян: “Усі ми бачимо, що робиться з курсом гривні, зібрати кошти силами парафіян зараз практично нереально. Натомість виникла б хвиля обурення, що місто не вшанувало Андрея Шептицького. Це дуже тонка тема, і прийняте рішення — найменш драстичне. Якщо ви хочете почути мою думку, то мені видається оптимальним варіантом ввести десятирічний мораторій на зведення пам’ятників у Львові. Можливо, за цей час вгамуються суперечки, пам’ятники перестануть бути інструментом лобіювання, політичного тиску, чиїхось амбіцій, і ми усвідомимо свою відповідальність перед містом”.

Пам’ятник митрополиту Андрею має з’явитися до 29 липня 2015 року, а баталії навколо його спорудження лише розростаються. Усі без винятку сторони конфлікту погоджуються з тим, що вшанувати 150-ліття видатного душпастиря потрібно, усі згідні з встановленням пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому, але суперечок стосовно проекту, його кошторису і площі виникає дуже і дуже багато.

До прикладу, в Івано-Франківську також вшановуватимуть главу УГКЦ пам’ятником, але його вартість в п’ять (!) разів менша, аніж у львівського монумента – 700 тисяч гривень, з яких 420 тисяч гривень коштують матеріали.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...