chrome firefox opera safari iexplorer

Почитати газети 1917—1920-х років відтепер можна онлайн

02 березня 2015 о 14:24

365 випусків періодичних видань часів Української революції 1917—1920, що зберігалися у Державному архіві Сумської області, оцифрували та опублікували для дослідників у Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Історик, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, екс-директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко, пояснює, що оцифровували насамперед газети — найбільш запитувані матеріали в читальній залі архіву, які псуються через часте користування.

«Для багатьох дослідників „входження в тему“ починається саме з газет, тому вони найбільше нищаться, особливо давні. З кожним роком читати їх стає все складніше. І вже зовсім великої шкоди завдає їм постійне ксерокопіювання — від нагріву осипається друкарська фарба, ламається папір.»

На думку історика, найбільшу цінність для дослідження визвольного руху 1917—1920 рр. в Україні має періодика, яка видавалися в Києві, Ромнах, Сумах, але розповсюджувалась по всій території України. «Через такі публікації можна простежити місцеві деталі відомих загальноукраїнських подій,» — зазначає Геннадій Іванущенко.

Колекція документів містить випуски таких періодичних видань: «Наше життя», «Сумской Въстникъ», «Державний Вісник», «Залізничний дзвін», «Вісник Українського військового генерального комітету», «Український голос», «Вісник Генерального Секретаріату УНР», «Военные известия», «Коммуна», «Земские известия», «Пламя революции», «Народное слово», «Земське діло», «Лучь», «Українська республіка», «Вестник Временного Правительства», «Ставка», «Народна воля», «Наша думка», «Відродження», «Земля и воля», «Рідне слово», «Боротьба», «Наша спілка», «Самостійник», «Хвиля України», «Український голос», «Конфедералист», «Світова зірниця», «Селянське слово», «Селянська спілка», «Стерно», «Народна справа.»

Документи доступні на сайті Е-архіву avr.org.ua

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини освіти

24 липня

Інші дати
Ігор Дмитренко
1928 – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Розгорнути
Петро Перемежко
1833 – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
Розгорнути
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути