Когнітивна психологія — розділ психології, що вивчає пізнавальні процеси людської психіки. Дослідження в цій області зазвичай пов’язані з питаннями пам’яті, уваги, почуттів, подання інформації, логічного мислення, уяви, здатності до прийняття рішень. Багато положень когнітивної психології лежать в основі сучасної психолінгвістики. Дані когнітивної психології широко використовуються в інших розділах психології, зокрема в соціальній психології, психології особистості, психології освіти.
Співробітники Університету Індіани виявили, що поза тіла має вирішальне значення для набуття нових знань на ранніх стадіях розвитку дитини. Дослідження, проведене Ліндою Сміт, професором Коледжу мистецтв і наук Індіанського університету в Блумінгтоні, у співпраці з експертом з робототехніки і психологом з Вісконсинського університету в Мадісоні, пропонує новий підхід до вивчення того, як «об’єкт пізнання», наприклад слова або спогади фізичного об’єкта, пов’язані з положенням тіла.
«Це дослідження показує, що тіло відіграє важливу роль в період раннього навчання: положення тіла в просторі використовується в процесі для мислення, — говорить Сміт. — Створення моделі робота — немовляти — зуміє показати, як працює мозок дітей». Досліджуючи роботів і дітей, експерти зрозуміли, яку роль поза тіла відіграє у здатності мозку ідентифікувати об’єкти. Вони виявили, що стійке положення тіла, а також зв’язок з об’єктом в просторі, якщо об’єкт показаний дитині і голосно названий, мають найважливіше значення для успішного запам’ятовування назви об’єкта.
Була проведена серія експериментів, спочатку з роботами, запрограмованими на запам’ятовування імені об’єкта через асоціацію з позою, а потім з дітьми у віці від 12 до 18 місяців. Робот правильно ідентифікував об’єкти, що знаходяться по різні сторони від нього. Але в наступних тестах об’єкти були розташовані поруч з ним, і робот не повинен був міняти позу, щоб подивитися на них, тому він не впорався із завданням. У грудних дітей спостерігалися практично такі ж результати. «Ці експерименти можуть надати новий метод дослідження зв’язку пізнання і пози тіла, а також допоможуть отримати докази, що ментальні сутності, такі, як слова і думки, знаходять форму за допомогою положення тіла дитини в просторі», — розповідає Сміт.
Дослідження Лінди Сміт спрямовані на формування основ розуміння пізнання, які далекі від традиційних, де фізичні дії відокремлюються від когнітивних. На думку Сміт, необхідні подальші дослідження, щоб визначити, чи застосовні результати проведених дослідів тільки до немовлят, або вони відносяться до більш широким зв’язкам між мозком, тілом і пам’яттю. Дослідження може сприяти створенню нових підходів до вивчення порушень розвитку.
