chrome firefox opera safari iexplorer

Онук Корнія Чуковського: Рідною мовою дідуся була українська

29 січня 2016 о 12:19

На казках «Муха-Цокотуха», «Доктор Айболить», «Мийдодір» та інших віршах і казках Корнія Чуковського виросло не одне покоління радянських дітей. Хоча Корній Чуковський і писав російською, проте його рідною мовою була українська.

Про це розповів Дмитро Чуковський – онук Корнія Чуковського «Радіо Свобода», повідомляє ZIK.

Дмитро Чуковський розповів, що мама дідуся була за походженням із селян Херсонської губернії. Вона говорила, звичайно, з Корнієм Івановичем українською.

«Коли він став дорослішати, можливо, якось ця мова перейшла у російську, звичайно, стала її основною, але спочатку те, що він чув від своєї мами: колискові, казки – що могла розповідати жінка селянського походження – все це було українською. Вона була прачкою, годувала сім’ю з трьох осіб. У мого діда була ще сестра Маруся. Тож, його мамі було дуже важко, але попри це вона зуміла все-таки віддати мого діда в дитячий садок, де він познайомився якраз із Володимиром Жаботинським (майбутній відомий єврейський письменник та політичний діяч – ред.), а потім – до гімназії, в якій він не довчився, але тим не менш, отримав базові знання», – розповів Дмитро Чуковський.

Він зазначив також, що дідусь завжди дуже багато уваги приділяв Шевченку. Для нього це був поет, якого він дуже добре відчував. Перед самою війною Дмитру Чуковському запропонували скласти велику збірку перекладів Шевченка і призначили редактором. Це було для нього дуже важливо, особливо в ті роки, коли від дитячої літератури він був штучно усунений...Він запропонував російським поетам, дуже статечним – таким, як Твардовський, Ушаков, Пастернак, перекласти вірші Шевченка. І ця тема його завжди дуже хвилювала.

«Корній Іванович увібрав українську мову разом з молоком матері. Дуже смішно, коли вони зустрічалися, наприклад, з Іваном Козловським де-небудь на виступах в Москві – це часто бувало – то вони відразу ж переходили на рідну українську мову. Причому, вони іноді співали забіякуваті пісеньки – те, що зрозуміло лише людям, які по-справжньому володіють цією мовою. З того, що я чув, він дуже легко міг переключитися і читати «Євгенія Онєгіна» російською, а потім раптом прочитати якийсь епізод українською в перекладі. Він знав «Енеїду» Котляревського напам’ять», – розповів Дмитро Чуковський.

Він зазначив, що у будинок творчості письменників Передєлкіно приїжджали українці і дідусь завжди з ними відразу ж розмовляв українською мовою: «Приходили Микола Бажан, Максим Рильський, якщо вони були в Москві. Корній Чуковський, звичайно, особисто знав усіх класиків української літератури 1920—1930-х років».

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути