chrome firefox opera safari iexplorer

Українська археологічна наука може припинити своє існування

17 березня 2016 о 14:55

Кількість співробітників Інституту археології скоротилася вдвічі і тепер становить лише 136 осіб. Якщо в невеликій за розмірами Польщі налічується близько 7 000 археологів, у маленькій Грузії, яка пережила не найкращі часи, — понад 1000, то по всій Україні працює не більше 300 спеціалістів з археології.

Про це пише Наталія Михайлова у своїй статті для «Дзеркала тижня».

Так, майже половина співробітників Інституту археології працюють на 75, 50 і 25 % зарплатні.

Але нинішнього року український уряд, вочевидь, вирішив закрити проект «Українська археологія». Інституту археології НАНУ було виділено коштів на 30% менше, ніж потрібно для мінімального функціонування наукової установи.

В результаті, другий місяць поспіль археологи «добровільно» пишуть заяви на відпустки за свій рахунок.

43 % наукових співробітників — а це 60 науковців різного віку, працездатних і активних, отримали попередження про скорочення. Деякі з них не уявляють свого життя без археології.

До речі, нині в Інституті археології працюють 8 колишніх співробітників Кримської філії. Колеги полишили звичні робочі місця, квартири і переїхали на материкову Україну з надією підтримати українську науку. Тепер їм доведеться утримувати свої родини на урізані урядом України ставки.

Західні колеги не можуть зрозуміти: чому з величезних фінансових потоків, які надають Україні їхні уряди, український уряд не може виділити 5 мільйонів, необхідних для збереження Інституту археології. А натомість вилучаються гроші з кишень самих археологів? І з ким вони працюватимуть у майбутньому? З Інститутом звільнених археологів?

Отака євроінтеграція…

Що ж у сухому залишку? Наука засинає, прокидається мафія. Зажерлива і неспинна мафія так званої «чорної археології» — від простуватих «недільних» копачів з металошукачами та лопатами до озброєних грабіжників, і ще вище — до олігархів та родичів колишніх президентів. Чим менше прав і можливостей у професійних археологів — тим розкутіше почуваються «чорні».

Звичайні люди, журналісти, політики і навіть міністри культури не завжди розуміють різницю між фахівцями і злочинцями. Інколи у пресі можна прочитати захоплюючі описи піратських «розкопок», злодюжки полюбляють хизуватися «трофеями» по телевізору. І навіть без докорів сумління святкують День археолога!

Але така нерозбірливість суспільства, а головне — уряду, призведе до того, що найбільші багатства української історії, які мають виставлятися в музеях і приваблювати туристів, прикрашатимуть приватні колекції або розпродуватимуться на ринку.

Розділи: Новини освіти

2 березня

Інші дати
Народився Архип Тесленко
(1882, с. Харківці Полтавської обл. - 1911) - український письменник. Автор оповідань "Хуторяночка", "Син", "Дід Омелько", "За пашпортом", "Страчене життя", "Школяр" та ін.
Розгорнути
Народився Шолом-Алейхем (Соломон Рабинович)
(1859, м.Переяслав-Хмельницький Київська область – 1916) - єврейський письменник, драматург та просвітницький діяч. В Україні написав свої знамениті твори «Тев’є-молочник», «Менахем-Мендл», «Нотатки комівояжера», «Монологи».
«Коли я писав мої вірші, я, як міг, шукав «Кобзаря», цю пісню пісень Шевченка, і не міг знайти. Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно. І ось тепер я бачу, що не прогадав би, якби заплатив найвищу ціну бодай за одну його «Катерину» (Шолом-Алейхем).
Розгорнути
Народився Мирон Кордуба
(1876, с.Острів Тернопільської області - 1947) - український вчений, публіцист, історик, письменник, громадсько-політичний діяч.
Розгорнути

Новини Дивитися всі