chrome firefox opera safari iexplorer

Унікальний інструмент, з яким Врубель розписував храми покажуть на київській виставці

15 березня 2016 о 12:10

16 березня 2016 р. о 16.00 у Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» відкриється виставка, присвячена 160-річчю від дня народження Михайла Врубеля «Співав про блаженство він духів ясних…».

Михайлові Врубелю під кінець його творчого життя весь час хотілося повернутися до його початку, до того себе, яким він був у перші роки в Києві, коли «с душой, открытой для добра», творив свої київські шедеври. Київські творіння Врубеля таємними ланцюжками пов’язані з візантійськими мозаїками і фресками, зі склепіннями давніх київських сакральних пам’яток, а саме – з Софійським собором та Кирилівською церквою.

Київські ангели Врубеля, що благовістять вищу таїну, що оплакують страченого Спасителя, що ширяють у горньому просторі й споглядають на нас зі стін Софійського та Кирилівського храмів, як і їхні прадавні фрескові попередники, сьогодні оберігають ці обителі. Напевно, саме тому, що святі, зображені художниками з безкорисливою любов'ю й з високим душевним піднесенням, можуть протистояти безжалісній історії й зберігати намолені й зігріті щиросердечним теплом храми.

Божественний дар, неперевершена майстерність, велич духу зробили Врубеля художником на всі часи. Його творча спадщина приречена на безсмертя не тільки тому, що вона досконала, але й тому, що звернена до майбутнього.

Цей майстер – самобутнє, глибоко оригінальне, велике явище не тільки в російському і українському, а й у світовому мистецтві.

УВАГА! На виставці уперше буде представлено ексклюзивний музейний предмет з колекції Національного заповідника «Софія Київська», зроблений руками М. Врубеля, який він активно використовував у роботі над монументальними розписами київських храмів.

Джерело: prostir.museum
Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі