chrome firefox opera safari iexplorer

Художній музей в Луцьку запрошує на відкриття виставки «Лебедина пісня»

08 квітня 2016 о 14:00

8 квітня 2016 року о 15 год. у Художньому музеї відбудеться відкриття виставки творів художниці Софії Караффи-Корбут «Лебедина пісня», на якій будепредставлено35 ілюстрацій до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» із фондів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. У цих творах досконало розкрився феноменальний талант мисткині. Робота над ілюстраціями продовжувалась понад 4 роки, а книга була надрукована уже після смерті художниці…

Довідково:

Софія Петрівна Караффа-Корбут народилася у Львові 23 серпня 1924 року. Дитинство її пройшло в Куткорі теперішнього Буського району на Львівщині. Навчалася у Львові: спершу – в школі сестер Василіянок, потім – у гімназії, школі у Стрию. У 1944 – 1946 – у Львівському художньо-промисловому училищі. Після створення Львівського інституту, починає вчитися на факультеті живопису. На третьому курсі переходить на відділення кераміки.

У 1953 році після здобуття вищої освіти працювала на Львівській скульптурно-керамічній фабриці. Художниця пробувала себе в різних техніках, але найповніше проявила себе у графіці – станковій, чорно-білій і кольоровій ліногравюрах та ілюстраціях до книжок. Протягом 1961 – 2001 років вийшло у світ 60 книжок з її ілюстраціями тиражем майже 7 млн. примірників. Софія Петрівна Караффа-Корбут ілюструвала твори як класиків української літератури, так і сучасників.

У 1967 році побачив світ Шевченків «Кобзар» (34 ілюстрації). Усього за мотивами поезій Т. Г. Шевченка художниця створила впродовж 1961 – 1968 років понад 100 ліногравюр. Вершиною творчості художниці став великий цикл ілюстрацій до поеми І. Франка «Іван Вишенський», над якими працювала 13 років.

Померла Софія Петрівна Караффа-Корбут 29 листопада 1996 року. Похована в селі Куткорі. 23 липня 2000 року на її могилі освячено пам’ятник роботи відомого львівського скульптора, професора Академії мистецтв Івана Микитюка.

Початок акції: 8 квітня (п’ятниця) 2016 року о 15.00 годині.

Місце зустрічі: Художній музей у Луцьку – відділ Волинського краєзнавчого музею,
м. Луцьк, вул. Кафедральна 1-А, (Замок Любарта).

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі