chrome firefox opera safari iexplorer

«Кобзар» Тараса Шевченка вперше видали китайською мовою

24 травня 2016 о 09:56

Роботи над виданням тривали майже рік.

Як заявила заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова, «цей проект — це міжкультурний діалог між Україною і Китаєм. Я дуже вдячна нашим колегам з Китаю, які взяли на себе цю нелегку і складну роботу».

За словами головного зберігача Національного музею імені Тараса Шевченка Юлії Шиленко, це перше видання «Кобзаря», переклад якого зроблений за українськими джерелами.

Всі попередні видання були зроблені за російськомовними першоджерелами. 2015 року Україну відвідала група китайських художників, які запропонували перевести «Кобзар» китайською мовою. «Робота тривала цілий рік. Ми почали у серпні минулого року, коли до нас у музей приїхала група китайських художників. І ми здійснили цілий ряд поїздок: були у Каневі, побували у київських музеях Тараса Шевченка. Під час цієї подорожі вони робили замальовки, ескізи, а після неї рік працювали над тим, аби відтворити свої враження і відчуття», додала вона. Нагадаємо, в лютому минулого року в приватній колекції виявили раніше невідому акварель Шевченка. Акварельний малюнок із зображенням вежі може належати пензлю великого Кобзаря, вважає шевченкознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Сергій Гальченко.

30 січня

Інші дати
Всеволод Нестайко
(1930 – 2014) – класик сучасної української дитячої літератури. 1979 р. трилогію «Тореадори з Васюківки» внесено до Особливого почесного списку Г.Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури. «Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити.» Всеволод Нестайко
Розгорнути
Оксана Мешко
(1905 - 1991) –  український біолог, правозахисник. Член-засновник Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Володимир Антонович
1834 – 1908рр. Володимир Антонович (Вінницька обл.) – видатний український історик, археолог, етнограф. Створив київську школу істориків-українознавців в особі своїх учнів (Д. Багалій, М. Грушевський та ін.). «Сподіваюсь на те, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ними». (Володимир Антонович)
«Сподіваюсь на те, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ними» (Володимир Антонович)
Розгорнути

Новини Дивитися всі