chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині попереджають про екологічну катастрофу через пожежу на териконах

12 травня 2016 о 15:44

Уже кілька місяців між містами Червоноград і Соснівка горить нижній ярус терикону Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська».

Фахівці наголошують, що такі пожежі потрібно якнайшвидше гасити, адже це негативно впливає не лише на довкілля, а й на здоров’я людей. У Львівській ОДА ж заявляють, що відповідний спецпідрозділ постійно бореться з вогнем.

Проблему досліджував ZIK.

«Активне горіння (терикону, – ред.) відбувається з вересня-жовтня минулого року. Воно знову активізувалось у березні цього року, і продовжується. Терикон горить окремими осередками. Робота з ліквідації вогню проводиться силами управління з гасіння териконів ДП «Львіввугілля». Вони здійснюють підвіз інертного матеріалу з цього ж таки терикону, який вже втратив здатність горіти. Ним засипають осередки горіння», – повідомив в.о. директора департаменту цивільного захисту Львівської ОДА Олександр Харчук.

За його словами, за терикон і його утримання відповідає власник – Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська». А роботи з локалізації вогню виконує управління з гасіння териконів ДП «Львіввугілля» у межах тих фінансових ресурсів, які виділяє фабрика.

Горіння терикону Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» між містами Червоноград і Соснівка. Фото: Олександр Клімов/Facebook

Горіння терикону Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» між містами Червоноград і Соснівка. Фото: Олександр Клімов/Facebook

«Коли терикон починає горіти, його дуже складно загасити. Такі роботи проводяться не один день. Сьогодні пожежа локалізована. Вона йде до зменшення. У нас є спецуправління з гасіння териконів, яке виконує ці роботи. Основним замовником є Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська», – підтвердив слова чиновника в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Андрій Дяченко.

У свою чергу доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ ім. І. Франка к.г.н. Василь Дяків розповів, що від горіння териконів виділяється величезна кількість вуглекислого газу, а також сірчистого газу: «Такі сполуки у взаємодії з водою утворюють кислі води. А це негативно впливає на поверхневі та підземні води. Доведено, якщо кислі води заходять у водоносний горизонт, то взаємодіють з карбонатами і з них вилуговують фтор».

За його словами, саме тому є проблема у Соснівському водозаборі: «Завдяки кислим, сульфатним водам, які вилуговуються з териконів, коли вони горять, зростає концентрація фтору».

Він додав, що пожежі на териконах впливають і на здоров’я людей: «Це негативно впливає на дихальну, серцево-судинну систему, алергетиків. А для дітей це особливо небезпечно, бо для них мають бути нормальні умови. Насамперед йдеться про якість повітря».

Горіння терикону Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» між містами Червоноград і Соснівка. Фото: Олександр Клімов/Facebook

Горіння терикону Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» між містами Червоноград і Соснівка. Фото: Олександр Клімов/Facebook

«Саме тому терикони потрібно якнайшвидше гасити, бо це значна проблема», – наголосив Дяків.

Науковець також розповів, що терикони горіли завжди.

«Вони самозапалюються. Доведено, що це біохімічний процес, внаслідок того, що там розвиваються мікроорганізми. Відповідно від їхньої діяльності зростає температура, і виникає пожежа. Але по всіх вимогах екологічної безпеки терикони не мають горіти. Тобто, якщо вони горять, їх треба гасити», – пояснив Василь Дяків.

Водночас Андрій Дяченко заявив, що винна у цій надзвичайній ситуації саме збагачувальна фабрика: «На це (пожежі, – ред.) впливає температурний режим, крім того, фабрика не виконує своїх зобов’язань. Вони мають слідкувати за цими речами. Це безпосередньо проблема збагачувальної фабрики».

У свою чергу О. Харчук запевнив, що збагачувальна фабрика працює над гасінням пожежі, однак «знаходиться в недоброму фінансовому стані». За словами чиновника, аби загасити вогонь, потрібно завезти 12,5 тис. куб м інертного матеріалу.

Горіння терикону Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» між містами Червоноград і Соснівка. Фото: Олександр Клімов/Facebook

Горіння терикону Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» між містами Червоноград і Соснівка. Фото: Олександр Клімов/Facebook

Кореспондент ІА ZIK звернувся до збагачувальної фабрики, аби там роз’яснили ситуацію. Однак еколог підприємства, до якого звернувся журналіст, відмовилися щось коментувати у телефонному режимі. Тому ZIK підготував інформаційний запит і очікує відповіді.

Розділи: Довкілля

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі