chrome firefox opera safari iexplorer

Парламент перейменував Дніпропетровськ на Дніпро

19 травня 2016 о 11:13

Верховна Рада у межах декомунізації ухвалила рішення про перейменування міста Дніпропетровськ на Дніпро, прибравши з назви згадку про комуністичного діяча Григорія Петровського.

За це рішення проголосували 247 членів парламенту.

Проти виступила фракція «Опозиційного блоку», яка пропонувала зберегти радянську назву Дніпропетровськ, вважаючи, що його називають на честь апостола святого Петра.

За різними опитуваннями, більша частина мешканців Дніпропетровська виступала за формальну збереження назви, але неформально самі скорочено називають його «Дніпро».

Мер міста Дніпропетровськ Борис Філатов в інтерв’ю ВВС Україна підтримував перейменування міста на Дніпро.

У межах декомунізації вже перейменували низку міст України.

Зокрема, у Донецькій області місто Димитров стало Мирноградом, а Красноармійськ – Покровськом.

В Одеській області Котовськ став Подільськом, а у Чернігівській Щорс – Сновськом.

Артемівськ на Донеччині вже носить стару назву Бахмут, Дзержинськ став Торецьком, а Красний Лиман перейменували на Лиман.

Іллічівськ, що в Одеській області, змінив назву на Чорноморськ.

Місто Червонозаводське на Полтавщині перейменоване на Заводське, а Орджонікідзе Дніпропетровської області носить назву Покров.

Джерело: zik.ua
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути