chrome firefox opera safari iexplorer

«Піккардійська терція» відзначає 25-річний ювілей на сцені

05 жовтня 2016 о 13:15

Цьогоріч «Піккардійська Терція» відзначає 25-річчя, повідомляє День.

З цієї нагоди вокальна формація вирушає у рекордний тур містами сходу та півдня України.

Розпочнуться гастролі 16 жовтня у Полтаві, а далі концерти гурту відбудуться в Сумах, Кременчуку, Кропивницькому, Олександрії, Кривому Розі, Нікополі, Кам’янському, Дніпрі, Запоріжжі, Мелітополі, Херсоні, Миколаєві, Бердянську, Сєверодонецьку, Краматорську і закінчаться 1 листопада в Маріуполі.

Це буде вже четвертий музичний вояж «Терції» містами сходу та півдня України за останні два роки.

— Це буде абсолютно нова програма під назвою «Лети...», яку ми зараз починаємо представляти на концертах, — відзначив художній керівник «Піккардійської терції» Володимир ЯКИМЕЦЬ. — До речі, саме ця програма невдовзі стане основою до нашого нового альбому, який готуємо до 25-річчя гурту.

Нагадаємо, точка відліку в яскравому самобутньому творчому польоті «Піккардійської терції» розпочалася 24 вересня 1992 року — в день, коли новостворений секстет дебютував із концертом у Львівському національному університеті ім. І. Франка.

Позитив та оптимізм закладені в самій назві формації. «Піккардійська терція» — термін авторства відомого українського композитора Анатолія Кос-Анатольського. Означає мажорний зворот у фіналі музичного твору. Утім, вокальний гурт вніс у цей термін власну родзинку — подвоїв літеру «К».

У творчій спадщині секстету — понад 300 пісень у найрізноманітніших музичних стилях: поп, рок, класика, фолк, джаз, кантрі, духовна музика, рок-н-рол, блюз... Репертуар «Терції» на 95% — україномовний. Хоча в пісенному активі гурту — пісні 12 мовами світу. Не менше вражає й географія гастролей: Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція, Канада, США, Бельгія, Швейцарія, Сінгапур...

22 листопада

Інші дати
Народився Володимир Даль (Козак Луганський)
(1801, м.Луганськ –1872) – російський вчений, письменник. Прославився як автор «Тлумачного словника живої великоросійської мови».
Розгорнути